Головна / Медіа-центр / Інтерв’ю / Ольга Фреймут: мені дуже важливо дихати свіжим повітрям

Ольга Фреймут: мені дуже важливо дихати свіжим повітрям

]]>Печать]]> E-mail
Ведуча Ольга Фреймут стрімко увірвалася на телеолімп. Її бездоганна українська, захоплення модою та літературою, вміння тримати себе у товаристві привернули до неї увагу колег та глядачів ранкового шоу «Підйом» (Новий канал). Сьогодні вона, дівчина з провінційного міста з Західної України, продовжує творити свою «українську мрію» та робити успішну кар'єру. Їй лише 27 років, а вона встигла переїхати жити до Лондону, народити там дитину, розлучитися зі своїм англійським бой-френдом, повернутися в Україну, вийти заміж і розлучитися тут ще раз. Під час інтерв'ю Ольга розповіла, чому їй не подобалося, коли батько говорив з «чужими тьотями», та як їй вдалося потрапити у «вищий світ» Лондона, а потім стати успішною ведучою вже в Україні.

- Розкажіть про Ваше коріння, хто за походженням Ваші батьки?
- В мене мама і тато різних національностей. Тато - українець. Його дід воював в УПА. Мамина лінія дуже різнобарвна: є і німці, і греки, і поляки, і українці... Але найбільше німецької крові. Звідси і дівоче прізвище моєї мами - Фреймут.

- А хто були за фахом Ваші дідусі та бабусі?
По татовій лінії все дуже просто. Дід працював водієм, а бабуся мала справу з бухгалтерією і фінансами, але вся їхня амбіція і пристрасть -сільське господарство.
По маминій лінії: бабуся має економічну освіту, вона працювала завідуючою семи магазинів за часів Союзу. Мамина мама - ікона стилю: завжди носила вишукані капелюшки, рукавички, нові чоботи, у кравчині кожного сезону шила сукні.

- Розкажіть, хто Ваші батьки за освітою.
Тато - інженер, мама - вчитель-психолог. Крім того, вона майстер спорту по плаванню. Її обожнюють діти. Коли я народилася, татові було 20 років, а мамі -19 років. Коли з'явилася я, мамі довелося піти з великого спорту.

- Яка стратегія в Ваших батьків була, коли вони вас виховували?
По-перше, я завжди була головною в сім'ї. Мені довіряли і дослухалися до моїх примх. Бувало, ми з мамою йдемо в дитячий садочок, я помічаю, що мої колготи не дуже пасують до одягу. Тоді ми вертаємося, мама мене переодягає так, як я хочу. Так само поводився зі мною і тато. Пам'ятаю картинку: мені 4 роки, тато грає в футбол на чемпіонаті місцевого рівня. А варто відзначити, що грає він блискуче, оскільки навчався в спортивній школі-інтернаті. І ось я починаю вимагати, щоб мого тата негайно з поля підвели до мене. І я кричу на весь стадіон, перекрикую усіх. І дійсно, татові роблять заміну. Крім того, я контролювала, щоб тато не розмовляв з чужими жінками. Як тільки він зупинявся з кимось розмовляти, я казала: «Мені ця тьотя не подобається. Пішли звідси!»
Ще приклад: коли всім дітям казали приходити о якійсь певній годині додому, мене ніколи в цьому не обмежували. І я завжди була вдома раніше, ніж ті, яким забороняли.

- Як ви вирішили поступати до Львова? Ви одразу поступили на журналістику?
Я вагалася між журналістикою, можливо, іноземними мовами, або якимось дипломатичним факультетом . Якось одна з моїх репетиторів (вона була хорошим психологом , крім того мала якісь здібності ворожити) запитала: «Кажи мені зараз, ким ти хочеш бути: журналістом чи вчителем англійської мови?» Я відповіла: «журналістом». Вона сказала: «Правильно. Ти одного дня станеш відомою».

- Наступний великий етап - Лондон. Як і чому Ви поїхали?
З першої хвилини порозумілася з Лондоном. Працювала і офіціанткою, і журналістом. Потім вступила до Сіті-університету на факультет міжнародної журналістики. Здобула МА. Паралельно на умовах вільного відвідування закінчила Львівський національний університет.

- Як Ви вступили до університету в Лондоні?
Потрібно було мати вищу освіту, в мене на той час був ступінь бакалавра - 4-ий курс Львівського Національного університету. А також пройти комплексний мовний тест та іспит з журналістики. Я це подолала. Після того мене запросили на співбесіду з деканом, вона запитала, якого кольору небо. Відповіла: «сумного». Відповідь влаштувала - мене взяли.

- Що Вам дала освіта в Англії взагалі, і Лондон зокрема?
Університет навчив розуму. Лондон - мудрості. Подобалося спостерігати за британцями. Одразу виникло бажання копіювати їхні манери, стиль. Навіть певна некоректність під час знайомства не дратувала. На вечірках британці одразу запитують, чим ти займаєшся, аби збагнути суму контракту. Якщо розуміють, що вони з вами з різних городів, переходять на теми про погоду.

- Наступний етап - Ви приймаєте рішення все-таки пов'язати своє життя з Україною. Чому?
Я приїхала попрацювати в Україну. В той час якраз закінчилася Помаранчева революція і мені страшенно захотілося потрапити на 5-й канал. Там я зустріла свого чоловіка.

- Не так давно Ви розлучилися з своїм чоловіком. Чому так сталося?
- Це історія належить не лише мені, тому висвітлювати її від себе не буду.

- З 5-го каналу Ви пішли в декрет. Як вам вдалося стати ведучою в програмі «Підйом», яка і зробила Вас відомою?
Після декрету я досить довго шукала роботу журналістом. З'явилася вакансія в «Сніданку з 1+1» в команді Олега Панюти в рубриці «мода». Потім був кастинг на «Підйом». Так я і опинилася на Новому каналі.

- Що б Ви порадили нашим жінкам, дівчатам, щоб триматися на хвилі моди? 
Треба постійно бути в курсі подій. По-перше, вибрати для себе три 3-4 сайти в Інтернеті, бажано англійських і французьких, тому що від них потім копіюється вся інформація до нас, також гортати правильні глянцеві журнали. Крім того, визначитися зі своїм стилем і підбирати речі, які дівчині пасують. Так гарніше і вигідніше.

- Які прості моменти в житті Ви любите?
Мені подобається бути з друзями. Подобається, коли приїздить до мене мама, коли Злата снідає зранку - це так красиво, коли сонечко світить крізь її кучеряве волосся. Вона тоді схожа на янголятко. Єдиний нюанс - бути щасливим наодинці неможливо.

- Яка риса Вашого характеру Вам подобається, і яка риса дратує.
Подобається те, що я дуже емоційна. Те, що не подобається: я легко піддаюся впливу, мною легко маніпулювати.

- Скільки годин на добу Ви спите, коли лягаєте і просинаєтесь? Складно було перелаштуватися на такий графік, як у «Підйомі»?
Японці кажуть, що спати мало - це круто. Гейші спали рівно чотири години, потім їх піднімали і вони жили життя. Точно знаю, що недосипання негативно відображається на стані шкіри. Тому я ходжу до косметолога частіше, ніж мої ровесниці.

- О котрій Ви лягаєте?
Близько 12.00 ночі. Завжди є якісь справи.

- Щодо шкідливих звичок: чи була у Вас спокуса, чи Ви колись курили?
Коли дивишся на людину, одразу бачиш, курить вона чи ні: зовсім інший тип шкіри, зуби, руки. Мені подобається, що за кордоном заборонили курити в приміщеннях. Там в ресторанах відчувається запах їжі і напоїв, а не тютюну.
Для мене дуже важливо дихати свіжим повітрям, а особливо, коли я з дитиною. У нас, на жаль, якщо і роблять розмежування, це лише умовно. Ми ж всі дихаємо одним повітрям.


Зірки про куріння

Інна Шевченко

ведуча програми «Факти» (ICTV)

Інна Шевченко ведуча ICTV «Я була курцем і декілька разів кидала палити.  Я завжди прагнула позбутися цієї пагубної звички і мені дуже допомогла книжка Аллена Карра «Легкий спосіб кинути палити». Всім... докладніше

Андрій Доманський

телеведучий

Андрій Доманський телеведучий «Я почав курити на першому курсі інституту. До двадцяти п'яти років я запустив себе сильно зовні і в плані здоров'я. Я зрозумів, що в мене росте син, і замість того, щоб... докладніше