Головна / Медіа-центр / Інтерв’ю / Олександр Педан: Я кинув курити тому, що не люблю бути залежним

Олександр Педан: Я кинув курити тому, що не люблю бути залежним

]]>Печать]]> E-mail
Ведучий «Підйому» Олександр Педан в житті виглядає ще молодшим, ніж ми звикли його бачити на екрані. Приємний співрозмовник, після спілкування з ним розумієш, чому його кар'єра ведучого йде в гору - він працьовитий, по-життєвому мудрий та «сам себе зробив».

Він з'явився як ведучий «Comedy Club», а сьогодні його «зірковий час» - він ведучий одного з головних телевізійних ранкових шоу України «Підйом».

В інтерв'ю Олександр розказав, чому він увесь час приховував, що в нього є дружина та донька, як в новому сезоні зміниться програма «Підйом», а також про те, як він кинув курити та чому куріння стає все менш модним серед українців.

- Розкажіть про свою сім'ю, про батьків ?
Мама з батьком познайомилися в танцювальному ансамблі при університеті. Тато за освітою, здається, інженер, але був керівником ансамблю народного танцю «Поділля».
Я третій син в сім'ї, наймолодший, 82-го року народження, середній брат Віталій - 78-го, найстарший Андрій - 74-го.

- Якісь яскраві картинки з дитинства пригадуються?
Найперший спогад, як спалах. Ми жили в однокімнатній квартирі вп'ятьох, хтось на розкладушці, я - в дитячому ліжечку. Пам'ятаю, як всі, дивився футбол.
Ще пригадується, коли мені було років 5-6, по сусідству жила дівчина Люба, в якої була собака, і в мене була собака. Ми разом гуляли з цими собаками. Напевне, якесь перше кохання зароджувалось. Дуже було романтично. З нею ми дружимо і досі

- Розкажіть про своїх домашніх улюбленців докладніше?
В мене спочатку був ердельтер'єр Сенді, потім була собака-боксер Брігітта. А у мами завжди були пекінеси. Навіть іноді до неї не можна було зайти в кімнату, тому що вони були, як маленькі леви, і не пускали. Я більше любив великих собак, яких вважав розумнішими, їх можна було дресирувати, гуляти, ходити з ними на величезні відстані. Вдячний батькам за те, що вони дозволили мені тримати собак. Поки зараз я не маю змоги тримати тварину, можливо потім.

- Як Вас виховували батьки?
Я був дуже спокійний, це дозволяло менше за мною слідкувати і менше мені приділяти уваги в певному сенсі. Коли мене принесли з пологового будинку, я навіть не плакав, і мама постійно заглядала, чи зі мною все гаразд. Крім того, вони зробити дуже правильний вчинок - віддали мене в школу мистецтв. Я пам'ятаю: другий клас, мої друзі пішли, і я теж захотів. Театральне відділення було моїм основним профілем. Там викладалися і сценічна мова та рухи, і вокал, і хореографія... Навіть на сопілці грав три роки. Паралельно з цим я ходив на танці в ансамбль, в якому мій батько був художнім керівником.

- Це був шлях, який і вивів вас до КВК?
В класі 9-му зі своїми однокласниками я створив свою команду КВК в школі. Спочатку виграли шкільний чемпіонат, потім на міських конкурсах вигравали. В останніх класах був період, коли я грав водночас за три команди з різних вузів, які були суперниками.
В шкільних командах я був капітаном команд. В телевізійну команду «Три товстуни», де Дядя Жора був капітаном, мене спочатку взяли як танцюриста. Я стояв в задній лінії, але за рік перейшов в першу п'ятірку акторів.

- Які Ваші здібності допомогли Вам пробитися?
Напевно, бажання і наполегливість. Так, в мене були хореографічні дані, певна театральна основа. Але дивлячись на гравців КВК, розумієш, що це зовсім не обов'язково. Головне - прагнути і досягати. Я завжди дуже цього хотів. Я шукав свою мотивацію: то мене покинула дівчина, і я хотів довести їй і собі, що я чогось вартий, то потім просто «підсідаєш» на реакцію людей, тобі це подобається, ти хочеш її отримувати, приносити їм задоволення.

- Яким Ви були студентом?
- Я вступив до Національного Хмельницького університету. Я економіст за освітою, менеджер виробничої сфери. Навчався дуже добре. Поступив на контрактну основу, здав декілька сесій «на відмінно» і мене перевели на бюджет.

- Як стався цей стрибок на ведучого «Comedy Club»?
В принципі, закономірно. Останні роки в КВК я був штатним конферансьє в команді «Три товстуни». Я себе ніколи не вважав коміком і досі не вважаю. Є люди універсальні, які що не роблять, все буде смішно. В мене так не буває. Я більше працював як ведучий, «прогрівав» публіку, спілкувався, оголошував, вів розминки з залом і т. д. Мені цікавіше було швидко відреагувати словом. Коли почали збирати «Comedy Club», хлопці запропонували мене як ведучого.

- І Вас спочатку «забракували»...
- Так, в мене були проблеми з українською мовою. Я її вивчав у школі, але в мене було замало практики виступу на сцені. Щоб миттєво відреагувати, імпровізувати, треба любити і володіти мовою. Лише перед самим виходом на сцену мені сказали, що я маю вести українською, тому що має прийти генеральний директор каналу. На сцені я почав якось невдало жартувати напівукраїнською та напівросіською про те, що я «етнічний хохол та клінічний москаль».

Продюсер каналу подивився і каже: «Або цей малий вивчить українську, в що я не вірю, або шукайте нового ведучого». І дійсно, я ходив, дивився, як на моє місце шукають людей, хвилювався. І в цей час інтенсивно вивчав українську з викладачем.

Було страшно залишитися без роботи. Я, на відміну від того самого Дяді Жори, на той момент вже переїхав в Київ остаточно. Цей страх - додаткова мотивація. Але я впорався. Зараз вчу англійську.

- Ваш «Comedy Club» став хітом українського телебачення. Чи був момент, коли Ви зазнавалися, задирали носа?
- Знаю на 100%, що періодично буває, коли ти думаєш, що схопив фортуну за хвіст. Ти думаєш, що вже все вмієш, знаєш, що ти найкращий. І те, що кажуть сторонні - дурниці. В якийсь момент я зрозумів, що це дуже погано, бо починаєш деградувати, а конкуренти починають тебе переганяти. Тому мають бути друзі, які тебе з цього стану виводитимуть. Коли ти розумієш, що ти не досконалий, ти прагнеш, йдеш вперед, рухаєшся.

- Наступний стрибок - Ви потрапляєте на «Підйом». На «Comedy» було багато людей, чому саме Ви?
- Я цього дуже прагнув. Я колись розповідав Горбунову і Єфросининій, що ще в юності дивися «Підйом» і розумів, що це класно і теж так хочу. Продюсери каналу запропонували, щоб ми допомогли прописати нову концепцію «Підйому» та працювали як редактори та сценаристи. Я поговорив з нашим продюсером Дмитром Царенко, Притулою і хлопцями з Дуету імені Чехова. Вирішили спробувати. Разом з представниками «Нового каналу» розробили концепцію. Потім стало питання про ведучих. Я сказав, що дуже хочу спробувати. Але мене одного було б не достатньо. Треба ще Притулу. А він не погоджувався на ранкові ефіри, адже він довго працював на «М'юзік радіо» в ранкових ефірах і казав: «Я більше так рано прокидатися не хочу». Врешті-решт, він погодився. І думаю, що зараз теж цим дуже задоволений.

- Як відбувалась ваша притирка з Притулою один до одного в ефірі?
- Все поступово. Спочатку було дійсно складно. Була конкуренція. По-перше, на той час я навіть не встигав швидко мислити українською. Притула родом з Тернополя. Оля Фреймут зі Львова, філолог і журналіст за освітою. Українська в обох бездоганна. Олі теж спочатку було складно, тому що вона поряд з нами іноді «випадала», намагалася пожартувати, але це було не зовсім те. Причина не тільки в тому, що ми вміли влучно жартувати, а і в тому, що нас люди знали, довіряли. Притула - якоюсь мірою егоцентрист, і після значного досвіду прямих радіоефірів він може говорити годинами, причому сам з собою. Але ми спілкувалися поза ефіром, шукали можливості, як це подолати. Я зрозумів, що проблеми не в Притулі, а в тому, що я не встигаю вставити своє слово. Я почав наздоганяти. І в якийсь момент прийшло розуміння того, що ми команда, що ми разом можемо чогось досягти. Колись хтось з нас не був в ефірі з певних причин, нам вже його не вистачало. Зрештою, зараз конкуренція практично зникла: Оля може більш ніж влучно пожартувати, я вільно володію українською.

- Програма виходить вже 2 роки, що далі?
- Я думаю, що ще, як мінімум, рік ми будемо існувати, принаймні, ми цього прагнемо. В нас все зараз настільки стабільно, приємно і цікаво, що ми втомлюємось тільки через те, що багато бачимо один одного і мало спимо. Але «Підйом» - це майданчик, де завжди можна шукати нові захоплення.
Зараз розробляється новий сезон. Сподіваюсь, восени ми вийдемо в новій більшій студії, що дозволить нам більше рухатись. І ми хочемо трошечки самі змінитися. Напевно, першим кроком буде те, що ми подорослішаємо. Будемо шукати нові теми, розвиватися в різних напрямках. Я, наприклад, хочу зайняти кіно-нішу у нас в «Підйомі», розповідати про його цікавинки - новинки. А також про шоу-бізнес, світське життя, книги, спорт і т.д. Притула буде у нас експертом з фінансових та економічних питань. Оля буде говорити про стильне життя, а також розповідати про підготовку України до «Євро - 2012».

- В одному з останніх номерів одного з глянцевих журналів ви розказали таємницю та показали всім свою чарівну дружину та п'ятирічну доньку. Чому ви тримали це в секреті та розкрили його тепер?
- Я вирішив показати свою дружину та доньку і розповісти про них. Один раз і красиво, щоб ніхто їх не образив, бо це найрідніші мені люди. Я давно закоханий і щасливий батько. Були причини приховувати це: спочатку контрактні, потім дружина не дуже хотіла, вона і зараз цього не прагнула. Але вже багато людей знали, і я вирішив поставити крапку у цій історії.

- Які риси характеру вам в собі подобаються, а які не подобаються?
- Мені складно себе оцінювати. Я знаю, що я впертий, наполегливий в усіх справах. Не знаю, хороша це риса чи погана. Іноді це заважає, але в основному допомагає.

- Що Вам може зіпсувати настрій і як Ви з цього виходите?
Багато чого, але я намагаюсь цього не помічати. Не люблю нещирість, несправжні стосунки. Щоб не псувати собі настрій, я все менше з'являюсь на світських тусовках, на яких не присутні мої друзі. Так,в шоу-бізнесі в мене теж є друзі. А коли в мене поганий настрій, по-перше, сім'я мене завжди підтримує, а по-друге,спорт допомагає викинути якийсь негатив.

- Ви є одним з підписантів разом з іншими українськими зірками «Маніфесту українців проти куріння». Раніше Ви курили, але декілька років тому змогли кинути.
- Коли грав в КВК, я підхопив цю звичку. Пояснював собі, що, мовляв, це допомагає не нервувати, розслабляє. Періодично я кидав, але знову починав. Під час запуску «Comedy» в мене був стрес, і я знову почав курити. Курив півтора роки, а потім набридло. Просто я не люблю залежності, яка не несе мені користі. В мене є залежність від спорту. Вона мені 100% несе і задоволення, і користь. Я спробував: от я зараз нервую, а що буде, якщо я зараз не покурю? Я спробував - і нічого не змінилося. Щоб себе остаточно переконати, я почав знаходити в курінні вагомі мінуси: треба знаходити час і місце для куріння, треба постійно мати ці сигарети, в когось стріляти, якщо в тебе закінчилися, від тебе смердить, наліт на зубах, пальці жовтіють, не кажучи вже про загальну шкоду здоров'ю. Ось так сам себе накрутив - і кинув. І без всяких допоміжних засобів. Все в нас є в голові, ми самі ладні кинути. Головне - прийняти рішення.

- Зараз в Україні курити стає не модно. Що треба зробити, щоб підтримати цю тенденцію?
- А треба показувати своїм прикладом. Я впевнений, що за існування передачі «Підйом» ми підсадили кільканадцять українців на українські книжки, показуючи постійно, що є в Україні автори, які варті того. Я своїми спортивними рубриками, напевно, показав людям багато цікавих сучасних видів спорту, і маю надію, хтось для себе знайшов нову відраду. Я впевнений, що Оля Фреймут зробила певний внесок в українську моду для того, щоб люди були красивішими і більш стильно одягались. Так само я вважаю, що ті люди, які не курять і мають певний статус, повинні показувати це і говорити про це. Є мода, і вона дуже впливає на людей. Мені приємно, що останнім часом стало модно не курити. В мене багато знайомих, які кинули курити. Є знайомі зірки, які не дозволяють журналістам фотографувати їх під час куріння. Вони кажуть: «Люди добрі, мене побачать діти, я буду поганим прикладом. Це моя проблема. Чому це має бути проблемою дітей?». Треба просто показувати правильний приклад. Якщо вже куриш - то роби це так, щоб це не було видно.

- Що б ви порадили молодим людям, що прагнуть досягти успіху в житті?
Колись був фільм «Не отступать и не сдаваться». Не можна пасивно сидіти вдома і скиглити. Якщо ти цього хочеш, треба до цього прагнути, шукати всі можливості, щоб цього досягти, пробувати себе в різних напрямках. Це допоможе визначитися з тим, що тобі справді потрібно. Треба прагнути до своєї мети, рухатись вперед. І не робити людям поганого. Тоді обов'язково все вийде.

Зірки про куріння

Інна Цимбалюк

«Міс Україна-Всесвіт 2006», ведуча популярного шоу «Танцюю для тебе»

Інна Цимбалюк «Міс Україна-Всесвіт 2006», ведуча шоу «Танцюю для тебе» «Я би просто побажала, щоб люди уявляли, що саме відбувається з їхніми тілами, коли вони курять або напиваються. Треба просто почитати... докладніше

Святослав Вакарчук

лідер гурту «Океан Ельзи»

Святослав Вакарчук лідер гурту «Океан Ельзи» «Так сталося, що мене ця шкідлива звичка оминула. І коли мої друзі-курці мене запитують: «Ти що, ніколи не курив?», а я відповідаю: «Ні», вони кажуть: «Молодець!... докладніше