16Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ) — перший міжнародно-правовий договір у сфері громадського здоров’я, укладений під егідою ВООЗ. Вона об’єднує 183 Сторони, що представляють понад 90% населення світу, та встановлює обов’язкову систему науково обґрунтованих заходів контролю над тютюном. Україна є Стороною Конвенції з 2006 року.
Нещодавно опублікований Глобальний звіт про прогрес у впровадженні Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну за 2025 рік є одинадцятим у серії звітів, що подаються з моменту набрання РКБТ ВООЗ чинності 27 лютого 2005 року. Поточний звітний цикл припадає на 20-ту річницю Конвенції — важливу віху у глобальних зусиллях із контролю над тютюном. Підготовлений Секретаріатом РКБТ ВООЗ на основі офіційних звітів 129 Сторін і даних міжнародних організацій, документ забезпечує найбільш комплексний та актуальний зріз глобальної боротьби з тютюновою епідемією.
Загальносвітові тенденції підтверджують ефективність комплексної реалізації положень РКБТ ВООЗ: поширеність вживання тютюну серед осіб віком 15+ років зменшилася з 26,2% у 2005 році до 17,4% у 2024 році. Водночас збереження високого рівня вживання тютюнових виробів серед дітей і підлітків (приблизно 35 млн осіб віком 13–15 років) підкреслює нагальну потребу у подальшому посиленні регуляторних заходів, насамперед спрямованих на зменшення доступності та привабливості тютюнових і нікотинових виробів та ефективний захист політики громадського здоров’я від впливу тютюнової та нікотинової індустрії.
Загальний стан імплементації Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну
Епідемія вживання тютюну та нікотину в Україні стає причиною близько 100 тисяч передчасних смертей щорічно. Для подолання руйнівних наслідків впливу вживання тютюну та нікотину на здоровʼя людей, держава приділяє значну увагу проблемі поширеності нікотинової залежності.
Оцінка імплементації Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну засвідчує, що глобальний прогрес залишається нерівномірним, варіюючись залежно від конкретних напрямів регулювання. Водночас дедалі більше Сторін переходять до перспективних стратегій, що втілюється у впровадженні політики «покоління, вільного від тютюну» та обмеженні продажу тютюнових та нікотинових виробів на основі дати народження, що створює фундамент для повної денормалізації споживання тютюну та нікотину в майбутньому.
Найбільш системний та послідовний прогрес демонструє сфера податкової політики відповідно до статті 6 Конвенції – більшість Сторін підвищують акцизні ставки, причому відбулася якісна зміна структури оподаткування: на відміну від попередніх періодів, де домінували змішані системи, зараз найпоширенішим стає специфічний акциз. Важливо, що податкове навантаження поширюється також на нові тютюнові й нікотинові вироби, ліквідовуючи їхні цінові преференції.
Паралельно відбувається суттєве посилення бездимного законодавства. Заходи із захисту від впливу вторинного тютюнового диму та аерозолів дедалі частіше охоплюють електронні сигарети та тютюн для нагрівання. Пріоритетом стає захист вразливих груп, зокрема дітей та молоді, через впровадження заборон на вживання у транспорті, поблизу навчальних закладів та у рекреаційних зонах. Також спостерігається розширення заборон на рекламу, стимулювання продажу тютюну і нікотину та спонсорство, зокрема комплексні заходи поширюються на цифрові платформи та нові тютюнові та нікотинові вироби.
Попри ці успіхи, регулювання складу виробів та розкриття інформації про них залишається однією з найслабших ланок глобальної імплементації. Лише обмежена кількість юрисдикцій спромоглася запровадити дієві заборони на ароматизатори та смакові добавки або встановити комплексні вимоги до звітності виробників. Натомість у сфері упаковки та маркування прогрес є більш відчутним: вимоги поступово посилюються, включно із запровадженням стандартизованої упаковки.
Окремої уваги потребує питання взаємодії з тютюновою індустрією. Хоча захист політики громадського здоров’я від втручання тютюнової індустрії відповідно до статті 5.3 РКБТ ВООЗ формально декларується більшістю Сторін, реальна імплементація залишається обмеженою. Наразі лише дві третини країн запровадили дієві політики запобігання конфлікту інтересів для державних службовців, що залишає простір для втручання індустрії у регуляторні процеси.
Водночас у питаннях сталого розвитку та відповідальності фіксуються важливі структурні зрушення. Згідно зі звітом, площі вирощування тютюну у світі скорочуються — кількість країн, що вирощують тютюн, зменшилася майже на 13%, що свідчить про дієвість статті 17 щодо підтримки альтернативних видів діяльності для фермерів. Також зростає роль розширеної відповідальності виробника за утилізацію відходів. Водночас заходи юридичної відповідальності та боротьба з незаконною торгівлею залишаються фрагментарними, хоча розвиток систем відстеження та приєднання до Протоколу про ліквідацію нелегальної торгівлі тютюновими виробами до РКБТ ВООЗ створюють передумови для подальшого прогресу.
Україна у Глобальному звіті про імплементацію РКБТ ВООЗ
Україна увійшла до переліку держав, що успішно інтегрували контроль над тютюном у загальнонаціональні механізми зміцнення здоров’я та боротьби з неінфекційними захворюваннями.
Наша країна відзначена серед лідерів, які суттєво підвищили прозорість щодо впливу тютюнової індустрії на політику охорони здоров`я відповідно до статті 5.3 РКБТ ВООЗ. Зокрема, Україна опинилася серед 18% Сторін, що забезпечили публічний доступ до інформації про діяльність тютюнових компаній через відкриті реєстри та законодавство про лобіювання. Важливим досягненням також названо заходи протидії маніпулятивним «соціальним» та «освітнім» проєктам тютюнових компаній.
Окремим досягненням України названо розвиток сучасних сервісів допомоги. Веб-платформа https://stopsmoking.org.ua/, розроблена ГО «Життя» за підтримки ВООЗ та передана Центру громадського здоров’я МОЗ України, визнана професійним ресурсом, що відповідає світовим практикам.
Дорожня карта зміцнення контролю над тютюном в Україні
Попри високі оцінки у Глобальному звіті 2025 року, Україна опинилася перед обличчям нового виклику: агресивне просування нових тютюнових та нікотинових виробів спричинило тривожну динаміку серед молоді. Дані ВООЗ свідчать про зростання вживання тютюну серед підлітків 13–15 років на 18%, при цьому кожен п’ятий у цій віковій групі є споживачем електронних сигарет. З огляду на ці тенденції, забезпечення сталого розвитку та захисту здоров’я нації потребує невідкладного впровадження наступних стратегічних кроків.
По-перше, критичного перегляду потребує акцизна політика. Пріоритетом є ліквідація податкових преференцій для виробів для нагрівання тютюну (ТВЕН). Збереження чинної 25% знижки на акциз для ТВЕН у порівнянні з сигаретами, за даними Віденського інституту економічних досліджень (wiiw), не лише призведе до недоотримання бюджетом близько 20 млрд грн до 2028 року, а й до 22 тисяч передчасних смертей. Натомість, у разі моделі гармонізованого підвищення ставок до рівня 120 євро за 1000 одиниць є кроком для наближення до стандартів ЄС та залучення додаткових 1,53 млрд євро до державного бюджету.
По-друге, Україна має очолити тренд екологічного регулювання та відповідальності індустрії. З огляду на те, що лише за 2024 рік було згенеровано 37 мільярдів токсичних недопалків та 33 млрд у 2025 році, необхідно ефективно реалізовувати механізми розширеної відповідальності виробника. Тютюнові компанії повинні нести повний фінансовий тягар за очищення громадських місць та утилізацію пристроїв, що забруднюють довкілля пластиком і важкими металами. Це також стосується і аграрного сектору: стратегічно доцільним є перехід від виснажливого вирощування тютюну, що деградує українські чорноземи, до продовольчих культур, що посилить національну продовольчу безпеку згідно з Цілями сталого розвитку.
По-третє, необхідно остаточно ліквідувати маркетингові пастки для молоді. Це передбачає повну заборону ароматизаторів у тютюнових виробах для нагрівання відповідно до оновлень євроінтеграційної Директиви 2014/40/ЄС, запровадження стандартизованої упаковки (plain packaging) для тютюнових та нікотинових виробів, а також повну ліквідацію видимого розміщення тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі. Окремої законодавчої уваги потребує врегулювання обігу нікотинових снюсів.
По-четверте, наріжним каменем залишається захист державної політики від впливу індустрії. Пріоритет здоров’я громадян має бути домінуючим над комерційними інтересами тютюнової індустрії та осіб повʼязаних з нею.
Логічним завершенням розбудови національної системи контролю за обігом тютюну має стати приєднання України до Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами – процес ратифікації залишається заблокованим понад 10 років. Така тривала затримка гальмує впровадження незалежної від тютюнової індустрії цифрової системи відстеження тютюнових виробів, що послаблює позиції держави у боротьбі з нелегальною торгівлею тютюновими виробами.
Водночас критично важливим є забезпечення механізмів захисту прав споживачів від шкоди тютюну та нікотину. Усунення бюрократичних бар’єрів при поданні скарг на порушення антитютюнового законодавства та забезпечення належними інструментами нагляду (контролю) уповноважені інституції зроблять правозастосування невідворотним.
Україна має всі передумови стати лідером у глобальній боротьбі з тютюновою епідемією, захищаючи молоде покоління та демографічний потенціал держави. Для цього необхідно поєднувати ефективну податкову та регуляторну політику, сучасні системи контролю та цифрового відстеження продукції, заборону маркетингових стратегій тютюнової індустрії, а також забезпечувати повну прозорість та захист державної політики від комерційного впливу, що в комплексі дозволить сформувати здорове суспільство і забезпечити сталий розвиток країни.
Авторка – Юлія Мануйлова