10Їду в таксі Києвом із дворічною донькою. Машина розганяється до сотні, хоча ми нікуди не поспішаємо. Я прошу водія не перевищувати швидкість. У відповідь чую: «Тут камер немає, штрафу не буде. І я досвідчений водій, не хвилюйтеся». А я хвилююся і дуже, бо знаю, що за 2024 р. в ДТП загинуло 180 дітей, а понад 5200 отримали травми. І на жаль щороку таких випадків стає більше, бо перевищення швидкості понад встановлені обмеження є однією з головних причин смертей на дорогах.
Коли говорю із водіями про обмеження швидкості, часто чую одне й те саме: якщо їздити 50 км/год у великих містах, то всі стоятимуть у заторах, а дорога Україною займатиме вдвічі більше часу. Давайте спробуємо розібратися: обмеження швидкості створює незручності для водіїв чи покликане зменшити смертність та травматизм на дорогах?
У чому проблема
Щороку в Україні зростає кількість ДТП, спричинених перевищенням швидкості. Лише у 2024 році за даними Нацполіції через таке порушення загинули 1 770 осіб — це близько 55% усіх смертей на дорогах. Ще понад 12 600 людей отримали травми. За останні три роки кількість фатальних ДТП зростає на 5–9% щороку. Якщо не змінити систему відповідальності, ця тенденція лише посилюватиметься.
Хоча й максимально дозволена швидкість руху авто у населених пунктах – 50 км/год, але сьогодні в Україні діє “нештрафований” поріг у 20 км/год. Фактично це заохочує їхати 70 км/год, адже водії сприймають цю швидкість як нову межу. У цій “зоні безкарності” щодня гинуть пішоходи, велосипедисти, водії та пасажири авто.
Про відповідальність та штрафи
Сьогодні покарання за швидкість не відповідає втратам й суспільній загрозі. Законодавство передбачає символічне покарання — 340 гривень штрафу за перевищення до 50 км/год. Це навіть менше, ніж штраф за неоплачене паркування в центрі міста. Але якщо неправильне паркування не загрожує життю, то перевищення швидкості є щоденною причиною смертей. Вдумайтеся! Штраф за порушення правила, що найчастіше призводить до загибелі на дорогах, лише 340 грн., а в разі сплати штрафу з камери автофіксації протягом 15 днів взагалі 170 грн.
Яке рішення
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13314, який передбачає зниження “нештрафованого” порогу до 10 км/год та пропонує чітку градацію відповідальності залежно від рівня перевищення.
Законопроєкт підвищує занадто низькі штрафи. Сьогодні символічний штраф за перевищення на 20–50 км/год не зупиняє порушників і формує уявлення, що перевищення швидкості — це дрібний проступок.
Пропоновані штрафи:
- 11–20 км/год — 340 грн;
- 21–30 км/год — 680 грн;
- 31–40 км/год — 1360 грн;
- понад 80 км/год — до 3400 грн.
У разі створення аварійної ситуації передбачене також тимчасове позбавлення водійських прав (від 6 місяців до 1 року). Мета посиленої відповідальності — діяти превентивно, щоб порушення не відбувалося взагалі. А найпростіший спосіб уникнути штрафів полягає у дотриманні швидкісних обмежень.
Важливо, що ініціатива не вимагає додаткових бюджетних витрат, а 57% українців підтримують збільшення відповідальності за перевищення від 10 км/год до 20 км/год. Це те порушення, за яке зараз штрафи не передбачені взагалі.
Безпечного перевищення не існує
Чим вища швидкість, тим більший ризик аварії: водій має менше часу на реакцію, а гальмівний шлях значно збільшується. Наприклад, на швидкості 100 км/год автівці потрібно майже 90 метрів, щоб зупинитися, навіть на сухій дорозі та зі справними гальмами.
Різниця між 50 і 70 км/год майже не відчувається за кермом, але для пішохода — це межа між травмою і смертельним ударом. Ризик аварії з тяжкими наслідками зростає на 400%, якщо авто рухається 70 км/год замість дозволених 50 км/год. За даними ВООЗ, ймовірність вижити при наїзді на швидкості 50 км/год — близько 80%, при 60 км/год — уже 55%, а при 70 — менше 20%. Тобто в українських реаліях шанси пішохода на збереження життя та здоров’я суттєво знижуються.
Повільно їхати незручно?
«То що тепер у столиці завжди повзти 50 км/год?» — запитують мене знайомі водії. Але у центрі Києва й сьогодні важко розігнатися швидше: щільний трафік, світлофори, перехрестя, «лежачі поліцейські» тощо. Затори виникають не через обмеження швидкості, а через кількість машин і міську інфраструктуру. «Поспішаки», які їдуть 75 км/год, зрештою зупиняються на тому ж світлофорі, що й ті, хто їхав 50. Крім того, правила залишають простір для гнучкості: на окремих ділянках швидкість можуть підвищити дорожніми знаками. Так, влітку на кількох вулицях Києва дозволено рух до 80 км/год.
Те саме й з міжміськими трасами: щоб доїхати до Львова, Харкова чи Одеси, зовсім не обов’язково «летіти» 180–200 км/год. Варто їхати 90 – 110 км/год (відповідно до обмежень швидкісного режиму) та знижувати швидкість там, де це вимагають знаки та ПДР. На великій швидкості ви, можливо, виграєте півгодини, але якщо станеться ДТП, то втратите набагато більше: години затримки, матеріальні витрати на відновлення, і найголовніше здоров’я або навіть життя.
Як це працює: світовий досвід
Польща, економічно близька до України, запровадила схожий підхід кілька років тому. За десять років кількість смертей на дорогах зменшилася на 47%. У країнах ЄС зменшення міських обмежень до 30–40 км/год визнано одним із ключових чинників зниження смертності. У Німеччині вже тестують обмеження 20 км/год у житлових районах. Це частина стратегії Vision Zero — нульової толерантності до смертей на дорогах. За оцінками Європейської ради з безпеки транспорту, зменшення швидкості здатне скоротити смертність на дорогах щонайменше на 50% у середньостроковій перспективі.
Крім того, нинішній «поріг толерантності» у +20 км/год — це радянсько-російський спадок. Подібна норма діє лише в Україні та росії, тоді як країни ЄС уже давно від неї відмовилися. Якщо ми справді прагнемо інтеграції в європейську спільноту, то маємо позбавлятися цієї небезпечної практики й наближатися до сучасних стандартів безпеки.
“Не на часі”? Навпаки!
Критики наголошують: «під час війни — не до того». Але саме війна вимагає більшої відповідальності. Поки армія ціною надзусиль захищає життя, тил не може толерувати смертність на дорогах.
За підрахунками експертів, скасування нештрафованого порогу і справедливі санкції можуть щороку рятувати близько 300–400 життів. Це лікарі, волонтери, діти, молоді батьки, які могли б жити та розбудовувати країну.
В умовах демографічної кризи — це також питання виживання держави. До 2030 року населення України може скоротитися на кілька мільйонів. І зменшення смертей на дорогах може стати одним із способів уповільнити ці процеси.
Смертельна тенденція, яку можна зупинити
Кількість загиблих від ДТП через перевищення швидкості щороку зростає на 8–9%. Якщо нинішня система покарань залишиться без змін, за п’ять років це може означати понад 10 600 нових смертей.
Прийняття законопроєкту №13314 важливе для підвищення рівня безпеки на дорогах. Щоб нові правила дійсно стали звичкою і водії змінили поведінку потрібен час та підтримка, зокрема, інформаційні кампанії, зміни в інфраструктурі, виховання розуміння та культури безпеки, а також й ефективний контроль.
Ми не зможемо повернути тих, кого вже втратили, але можемо зупинити смертельну тенденцію. Законопроєкт в першу чергу не про штрафи, а про зміну культури: швидкість перестає бути «зоною маневру» і стає чіткою межею безпеки, правилом, а не рекомендацією.
За матеріалами авторської колонки Оксани Левицької, Голова Правління ГО “Центр громадянського представництва “Життя” для “Рубрики”