Відкритий лист до депутатів: лікарі закликають до рішучих дій на захист дітей та молоді від тютюну та нікотину

8 грудня 2025 року в інформаційному агентстві «Укрінформ» лікарі у партнерстві з ГО «Життя» провели пресбрифінг, на якому представили відкритий лист медичної спільноти до Комітету з питань здоровʼя нації, медичної допомоги та медичного страхування щодо загрози здоровʼю українців від нових тютюнових та нікотинових виробів.  

Лікарі викрили оманливі повідомлення тютюнової індустрії та наголосили, що будь-які тютюнові та нікотинові вироби завдають руйнівної шкоди для здоров’я людини та закликали до рішучих дій держави для захисту населення – насамперед дітей та молоді – від залучення до нікотинової залежності. 

«Ми спостерігаємо появу великої кількості нових тютюнових та нікотинових виробів, які просувають з оманливими повідомленнями про меншу шкоду. Внаслідок цього зростає споживання тютюну та нікотину серед населення, особливо серед дітей та молоді. Окрім того, зростає таке явище як множинне споживання – люди вживають кілька виробів одночасно, що призводить до потрапляння неконтрольованих доз нікотину в організм. Держава має захищати своє населення – від залежності, передчасних хвороб, передчасної смертності. Попередити в рази легше і дешевше, ніж лікувати», – наголосив Отто Стойка, лікар Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, експерт з контролю над тютюном.

 

Будь-які тютюнові чи нікотинові вироби, які не є лікарськими засобами, – це шкідлива продукція, що має руйнівні наслідки для здоров’я людини. Відповідно до Міжнародного класифікатора хвороб нікотинова залежність є поведінковим та психічним розладом.

Вживання нікотину вражає центральну та периферичну нервові системи, може призвести до змін у мозку та поведінці. При систематичному вживанні нікотин викликає залежність та, як наслідок, розвивається синдром відміни при відсутності звичної дози нікотину. Також нікотин несе значні ризики для серцево-судинної системи: призводить до збільшення частоти серцевих скорочень, судинного тонусу, артеріального тиску, скоротливості міокарда та додаткової потреби міокарда в кисні. 

«Як нейрохірург-онколог я добре знаю, що вживання тютюну та нікотину – один із найпотужніших чинників, які запускають хвороби, несумісні з повноцінним життям. Сьогодні тютюнова індустрія просуває нові нікотинові й так звані “менш шкідливі” вироби, але це лише зміна форми, а не суті. Усі вони містять токсичні речовини, впливають на судини, мозок і імунну систему, підвищують ризики онкологічних та серцево-судинних захворювань. Безпечного нікотину не існує – незалежно від технології, смаку чи дизайну. Наше завдання як лікарів і відповідальних громадян – говорити про це чесно та вимагати рішень, які реально захищають людей, особливо дітей і молодь», – наголосив Антон Шкіряк, лікар нейрохірург-онколог, амбасадор антитютюнового руху України.

 

В Україні щороку близько 100 000 українців помирають від хвороб, спричинених вживанням тютюну. На заміну їм індустрія шукає нових споживачів і націлюється на найбільш вразливі групи – дітей та молодь. Серед дітей віком 13-15 років вже 20% вживають електронні сигарети, 18% – тютюнові вироби, з них 7% – тютюнові вироби для нагрівання, 3% – нікотинові снюси. Використовуючи оманливі повідомлення про наслідки для здоровʼя, тютюнова індустрія та особи, повʼязані з нею, використовують нові тютюнові та нікотинові вироби для приваблення нових споживачів перш за все серед дітей.

 

Для порівняння, серед дорослого населення вживання нікотинових снюсів становить 0,3%, ТВЕН – 3%, електронних сигарет – 5,3%.

«Нікотинові снюси необхідно забороняти превентивно, поки ринок не встиг сформуватися й не перетворився на масштабну епідемію, як це сталося з е-сигаретами. Це рішення не матиме жодних негативних економічних наслідків, адже продукт ще не зайняв частку ринку. Натомість ми отримаємо шанс зупинити хвилю залежності, захистити дітей і не допустити появи тисяч нових нікотинозалежних», – зазначив Андрій Конторщиков, в.о. начальника відділу епідеміологічного нагляду та профілактики неінфекційних хвороб Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України.

 

Для забезпечення ефективної та доказової політики у сфері охорони здоров’я необхідно гарантувати її повний захист від впливу та втручання тютюнової індустрії. Цей принцип закріплений у Законі №2899 та Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну. 

«Як лікар я вболіваю за тривале здоров’я українців і переконана, що на медичній спільноті лежить велика відповідальність за здорове майбутнє нашої нації. Йдеться не лише про лікування, а й про донесення до пацієнтів важливої, правдивої інформації – адже лікарі є для них авторитетом. Саме тому найбільше обурює, коли інші колеги починають співпрацювати з тютюновими компаніями та поширювати їхні неправдиві, маніпулятивні меседжі. Це — зрада професійних і моральних принципів та підрив довіри до лікарів», — зазначила Ірина Волошина, сімейна лікарка, докторка медичних наук, членкиня правління ГО «Академія сімейної медицини України».

 

Відкритий лист до народних депутатів із закликом до рішучих дій на захист дітей та молоді від нікотинової залежності та захист політики охорони здоровʼя від втручання тютюнової індустрії підписали понад 70 лікарів, а також громадська організація «Академія сімейної медицини України». Закликаємо народних депутатів діяти в інтересах здоровʼя та майбутнього України!

 

Контактна особа: Ольга Масна, медіакоординаторка ГО «Життя», 073 089 65 70, olha.masna@center-life.org

 

Текст відкритого листа:

_____________________________________________________________________________________________________

Шановні члени Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування

Спільнота лікарів України засвідчує Вам глибоку повагу та висловлює гостре занепокоєння щодо зростання поширеності вживання нових тютюнових та нікотинових виробів серед дітей та молоді, зокрема нікотинових снюсів, електронних сигарет, тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН). 

 

За даними Глобального опитування молоді щодо тютюну (GYTS) 2023 року, порівняно з даними 2017 року, вживання тютюну серед дітей віком 13–15 років зросло на 18% і нині сягнуло 18%, електронних сигарет — на 7% і сягнуло 20%. Поширеність вживання тютюнових виробів для нагрівання серед підлітків становить 7%, нікотинових снюсів — 3% (у 2017 році ці показники не досліджувалися).

 

Для порівняння, серед дорослого населення вживання нікотинових снюсів становить 0,3%, ТВЕН — 3%, електронних сигарет — 5,3% (дані опитування ВООЗ щодо вживання тютюнових та нікотинових виробів серед дорослих в Україні).

 

Ці дані демонструють, що поява та агресивне просування нових форм нікотинової продукції призвели до залучення нового покоління залежних, яке раніше не вживало тютюнових виробів. Це створює передумови для зростання нікотинової епідемії серед населення України. Таким чином тютюнова індустрія намагається підірвати політику охорони здоров’я, визначену Рамковою конвенцією ВООЗ із боротьби проти тютюну, її Керівними принципами та рішеннями Сторін й Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», та нівелювати досягнення у захисті населення від шкоди тютюну та нікотину.

 

Особливе занепокоєння викликає агресивне просування нікотинових снюсів (мішечків), що супроводжується оманливими твердженнями про нешкідливий вплив нікотину на організм та підміною лікарських засобів для відмови від вживання тютюну й нікотину продукцією тютюнової індустрії.

 

Ми наголошуємо, що будь-які тютюнові чи нікотинові вироби, які не є лікарськими засобами, – це шкідлива продукція, що негативно впливає на головний мозок, викликає залежність і має руйнівні наслідки для здоров’я людини в цілому. 

 

Згідно з регламентом REACH Європейського Союзу нікотин класифіковано як високотоксичну речовину, потрапляння якої в організм через рот, шкіру або дихальні шляхи може спричинити важке отруєння та смерть. 

 

Нікотинова залежність є поведінковим та психічним розладом відповідно до Міжнародного класифікатора хвороб як 10 (код F17) так і 11 (код 6С4а) переглядів.

 

Нікотин спричиняє ризики для здоров’я та розвиток хвороб, зокрема, негативно впливає на центральну та периферичну нервові системи. Вплив нікотину може призвести до змін у мозку та поведінці, включаючи зниження концентрації уваги та розлади настрою. При систематичному вживанні нікотин викликає залежність та, як наслідок, розвивається синдром відміни при відсутності звичної дози нікотину . Вживання нікотину несе значні ризики для серцево-судинної системи: призводить до збільшення частоти серцевих скорочень, судинного тонусу, артеріального тиску, скоротливості міокарда та додаткової потреби міокарда в кисні.  Щороку в Україні від хвороб, повʼязаних з вживанням тютюну та нікотину, передчасно помирає близько 100 000 людей.

 

Нікотин є особливо небезпечним для дітей і підлітків, для яких навіть короткочасне його вживання може мати важкі наслідки: викликає незворотні зміни розвитку мозку, включаючи когнітивні порушення, проблеми з пам’яттю, концентрацією та емоційною стабільністю, підвищує ризик отруєнь і передозувань, а також сприяє переходу до вживання тютюну та інших психоактивних речовин. 

 

Відповідно до Стандартів первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів та Настанов ВООЗ, виключно лікарські засоби, зокрема нікотинозамісні препарати, призначені лікарем, можуть використовуватися для подолання нікотинової залежності. В Україні такі лікарські засоби офіційно зареєстровані, містять інструкцію щодо вживання, дозування, інформацію про побічні дії.

 

Особливу тривогу викликає те, що тютюнова індустрія використовує представників лікарської спільноти для просування оманливих повідомлень про зменшену шкоду певних тютюнових та нікотинових виробів, ймовірно, в комерційних інтересах тютюнової індустрії. Такі дії суперечать етичним принципам лікарської професії та загрожують довірі суспільства до медицини.

 

Визнаючи принцип пріоритетності політики у сфері охорони здоров’я у порівнянні з фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з тютюновою промисловістю, закликаємо Вас:

• вжити нагальних заходів для зниження епідемії вживання тютюну та нікотину, насамперед серед дітей, відповідно до Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ), її Керівних принципів та рішень Сторін;
• забезпечити захист формування державної політики у сфері здоровʼя від втручання тютюнової індустрії або осіб повʼязаних з нею згідно зі статтею 4 Закону України №2899-IV та статтею 5.3 РКБТ ВООЗ.

 

Ми, як медична спільнота, щодня докладаємо всіх зусиль, щоб рятувати життя та лікувати українців від психічних, серцево-судинних, онкологічних, легеневих та інших неінфекційних захворювань. Однак ефективна система охорони здоров’я неможлива без дієвої, системної державної політики запобігання їх виникнення та розвитку.

 

Відкритий лист підписали:

• Отто Стойка, лікар ДУ «Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України», к.мед.н., член ГО «Всеукраїнська асоціація фахівців з громадського здоровʼя»;
• Тарас Гутор, завідувач кафедри соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я ЛНМУ ім. Данила Галицького, відповідальний за аналітично-статистичну роботу в університеті;
• Антон Шкіряк, лікар нейрохірург-онколог, амбасадор антитютюнового руху України;
• Ірина Волошина, сімейна лікарка, докторка медичних наук від імені громадської організації «Академія сімейної медицини України»;
• Юрій Фломін, доктор медичних наук, доцент, Заслужений лікар України, завідувач Інсультного центру МЦ “Універсальна клініка “Оберіг”;
• Андрій Конторщиков, виконуючий обовʼязки начальника відділу епідеміологічного нагляду та профілактики неінфекційних хвороб Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України;
• Лариса Міщенко, лікар-кардіолог, д-р мед. наук, учений секретар Інституту кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. М.Д. Стражеска НАМНУ;
• Віктор Сушко, перший заступник генерального директора Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Анатолій Чумак, Директор Інституту клінічної радіології Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Ольга Брезецька, лікарка-епідеміологиня, заступниця генерального директора ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»;
• Ольга Ортинська, лікарка-пульмонологиня, в.о. виконавчої директорки, БУ «Медична клініка УКУ»;
• Наталія Заремба, лікарка-профпатолог,  кандидатка фармакологічних наук, доцентка кафедри соціальної медицини, економіки та організації охорони здоровʼя Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького;
• Мирослава Феш, кандидатка економічних наук, доцентка кафедри соціальної медицини, економіки та організації охорони здоровʼя Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького;
• Віра Дячишин, кандидатка наук з державного управління; доцентка кафедри громадського здоровʼя Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького»;
• Тетяна Байда, лікарка загальної практики – сімейної медицини, Центру первинної медико-санітарної допомоги Сенчанської сільської ради;
• Мар’яна Петренко, лікарка-терапевтка вищої категорії; медичний директор КНП «Красненська міська лікарня»;
• Марія Іванців, лікарка-педіатриня першої категорії, КНП «Красненська міська лікарня»;
• Оксана Кузьма, лікарка-педіатриня вищої категорії, КНП «Красненська міська лікарня»;
• Леся Зохнюк, лікарка загальної практики та сімейної медицини вищої категорії, КНП «Красненська міська лікарня»;
• Марія Ярема, лікарка загальної практики та сімейної медицини вищої категорії, КНП «Красненська міська лікарня»;
• Тетяна Юрочко, лікарка-кардіологиня, завідувачка кафедри «Школа громадського здоров’я» Києво-Могилянської академії;
• Шевчук Василь, лікар вищої категорії з гігієни харчування, завідувач Золочівським районним відділом Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України;
• Людмила Грицьків, лікар вищої категорії із загальної гігієни, завідувачка відділу епідеміологічного нагляду та профілактики неінфекційних хвороб, Золочівський РВ ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ»;
• Галина Мицко, лікар вищої категоріʼї з гігієни дітей та підлітків, Золочівський РВ ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ»;
• Лариса Янович, завідувачка відділу координації, планування та аналізу наукових досліджень Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Димитрій Базика, завідувач відділу клінічної імунології Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Валентина Василенко, завідувачка лабораторії лічильників випромінювання людини Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Давид Білий, завідувач відділення кардіології відділу терапії радіаційних наслідків Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Олексій Камінський, завідувач відділу радіаційної ендокринології Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Микола Курята, науковий співробітник лабораторії лічильників випромінювання людини Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Олена Бессмертна,  технік-дозиметрист відділення дозиметрії Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Віктор Морозов, науковий співробітник лабораторії лічильників випромінювання людини Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Світлана Галкіна, учений секретар Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Наталія Король, провідний науковий співробітник, відділу координації, планування та аналізу наукових досліджень Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Микола Фузік, старший науковий співробітник лабораторії епідеміології раку Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Галина Чорновол, старший науковий співробітник відділу координації, планування та аналізу наукових досліджень Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Наталія Чупровська, провідний науковий співробітник відділу координації, планування та аналізу наукових досліджень Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Галина Гришко, науковий співробітник відділу координації, планування та аналізу наукових досліджень Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Антоніна Яніна, провідний науковий співробітник відділу координації, планування та аналізу наукових досліджень Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Ірина Савченко, науковий співробітник відділу координації, планування та аналізу наукових досліджень Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Вікторія Киреєва, технік першої категорії відділу координації, планування та аналізу наукових досліджень Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Ганна Яковенко, лаборант відділу координації, планування та аналізу наукових досліджень Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Микола Карпенко, лаборант без категорії відділу координації, планування та аналізу наукових досліджень Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Віта Громадська, лікар-ендоскопіст відділення діагностики клініки Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Володимир Боярський, завідувач відділення діагностики клініки Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Людмила Горельникова, медсестра відділення діагностики клініки Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Ірина Вєдєрнікова,  медсестра відділення діагностики клініки Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Аліна Горбачова, медсестра відділення діагностики клініки Національного наукового центру радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України;
• Микола Близнюк, заступник директора з оперативної роботи, медицини катастроф та цивільного захисту Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;
• Сергій Сацик, завідувач відділу медицини катастроф та цивільного захисту Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;
• Ірина Малахова, завідувачка відділення, лікар-рентгенолог відділення променевої діагностики Київської міської дитячої клінічної лікарні №2;
• Іван Сівко, рентгенолаборант відділення променевої діагностики Київської міської дитячої клінічної лікарні №2;
• Оксана Куртяк, заступник директора з експертизи тимчасової непрацездатності та якості медичної допомоги Центру первинної медико-санітарної допомоги №2 Деснянського району м. Києва;
• Роман Паньків, медичний директор Київського міського центру крові;
• Наталія Карбівнича, завідувачка приймально-діагностичного відділення невідкладної допомоги Київської міської клінічної лікарні №8;
• Тетяна Дорофей-Гайова, сестра медична старша приймально-діагностичного відділення невідкладної допомоги Київської міської клінічної лікарні №8;
• Володимир Жарков, керівник апарату Національної комісії з радіаційного захисту населення України;
• Альона Міснянко, лікар-психіатр Міського закладу з надання психіатричної допомоги; 
• Роман Колчерін, лікар-психіатр Міського закладу з надання психіатричної допомоги; 
• Святослав Фролов, лікар-хірург Свято-Михайлівської клінічної лікарні м. Києва;
• Антон Никифоров, лікар-радіолог Київського міського клінічного онкологічного центру.
• Олена Хохлюк, лікарка лабораторної діагностики, ПП «Медікап», амбасадорка здоров’я (InGenius);
• Оксана Венцик, лікарка із загальної гігієни, Самбірський РВ ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»;
• Соломія Струк, лікарка-інтернка за спеціальністю загальна практика – сімейна медицина, волонтерка проєкту «Почуй лікаря»;
• Лариса Шпак, лікарка-інтернка за спеціальністю «Неврологія», Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України, членкиня проєкту «Амбасадори здоров’я» при молодіжній раді МОЗ;
• Мар’яна Древаль, лікарка із загальної гігієни, ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»;
• Марина Тріщинська, лікарка-неврологиня вищої категорії, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри неврології, НУОЗ імені П. Л. Шупика;
• Анастасія Циганій, лікарка-неврологиня, МЦ «Універсальна клініка «Оберіг»», ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом»;
• Олександр Прокопчук, лікар загальної практики, сімейний лікар, КП “Золотоніський міський ЦПМСД” Золотоніської міської ради, Член ГО “Медичні лідери”, член Академії сімейної медицини України, амбасадор ГС “Твій сімейний лікар”;
• Тарас Коваль, лікар ЗПСМ, сімейний лікар, КНП «ЦПМСД №3» Святошинського району м. Києва, Академія сімейної медицини України; 
• Світлана Костенко, лікар-терапевт вищої категорії, ДНУ “ЦІТОЗ” ДУС;
• Павло Коврига, лікар загальної практики — сімейний лікар, КНП “ЦПМСД” Баришівської селищної ради;
• Аліса Бондар, лікарка загальної практики — сімейної медицини, КНП “ЦПМСД” Бердичівської міської ради;
• Юлія Богданець, лікарка загальної практики сімейної медицини.

 

Завантажити відкритий лист можна за посиланням.