“Фейс-контроль” і тютюнопаління: як порушують права споживачів у закладах харчування

Останнім часом іде багато розмов про створення сприятливих умов для бізнесу, але зовсім мало звертають увагу на захист прав споживачів, котрі є основою конкурентної економіки. Майже два роки знадобилось на реорганізацію виконавчого органу, який відповідальний за питання споживчих прав, у квітні нарешті запрацювала новостворена Держпродспоживслужба, куди люди вже можуть звертатися.

Проте часто питання лежить у площині небажання щось змінювати самостійно. Ми багато скаржимось на державу, законодавство, корупцію, відсутність змін. Але, на жаль, завжди повертаємось до того з чого розпочинали, оскільки самі часто є причиною продажності, брехні та бездіяльності. Ми не боремося за свої права, ухиляємось від виконання законів, мовчимо, коли бачимо несправедливість. Вихід з цього кола – тільки у змінах кожного із нас. Маємо виконувати біблейський принцип “не робити іншому того, чого не бажаєш собі”, знати та виконувати закони і не боятись захистити себе.

Упродовж місяця я здійснював громадський моніторинг закладів ресторанного господарства щодо виконання ними закону про заборону куріння у приміщеннях у співпраці з громадською організацією “Життя”. І випадок, який трапився зі мною в караоке-барі “Gorilla”, що знаходиться на бул. Лесі Українки, свідчить про те, що українському суспільству ще потрібно подолати великий шлях від “Горили” до “Людини”. Цей заклад не пройшов перевірку. Там не лише стояли попільнички на столах та курили кальяни, а ще й по-хамськи поводились із відвідувачами, порушуючи норми законодавства.

Спроби знайти книгу скарг, щоб зафіксувати порушення закінчились тим, що персонал грубо виштовхав мене із приміщення, пояснивши, що я нібито не пройшов “фейс-контроль”, а потім ще й зухвало та зневажливо зводив наклепи у присутності поліції, яку довелось викликати. Це було схоже на агресію заради розваги.

Чи можна встановлювати “фейс-контроль”?

Цікавим та важливим фактом є те, що працівники закладу невиконання норм українського законодавства пояснювали тим, що бар є приватною власністю, і вони можуть там робити будь-що і пускати кого захочуть. Проте чи це правомірно?

Такі заяви свідчать, перш за все, про те, що в Україні більшість досі не розуміє, що таке приватна власність. Потрібно пам’ятати, що власник дійсно має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, але лише ті що не суперечать чинному законодавству і не порушують права громадян, юридичних осіб і держави. Тобто будь-які “таблички” на стінах закладів про те, що вони можуть не пускати деяких відвідувачів без пояснення причини, повністю суперечать українському законодавству: ст. 21, 24 та 42 Конституції України, п.1 ст. 17 Закону України “Про захист прав споживачів”. Окрім того, господарська діяльність з продажу товарів та послуг, є публічним договором, тому, відповідно до Цивільного Кодексу України, підприємці зобов’язані обслуговувати кожного, хто до них звернеться без будь-яких переваг.

Проте, деякі обмеження заклади все ж можуть встановлювати. Наприклад, самостійно визначати режим роботи і вимагати від споживача покинути приміщення після його закінчення або дозволити відвідання закладу лише за наявності фраку або вечірньої сукні, або з інших причин, але за умови, що ці вимоги, мають стосуватись всіх (без винятку) відвідувачів закладу. Якщо таких умов нема або якщо умови неконкретні, то всі так звані “фейс-контролі без пояснення причин” незаконні.

До речі, вкотре підтверджується той факт, що якщо ви бачите, що в закладі курять і порушують закон, нехтуючи здоров’ям відвідувачів та персоналу, то рівень ставлення до клієнтів та якість надаваних послуг дуже сумнівні.

Як захисти своє право на вільне від тютюнового диму повітря?

По-перше, потрібно залишити запис у книзі скарг про порушення. По-друге, написати скаргу у Держпродспоживслужбу, її можна надіслати як традиційною поштою (за адресою 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1), так і електронною на адресу z-elena@consumer.gov.ua.

У тексті скарги необхідно вказати назву закладу, його адресу та точну назву господарюючого суб’єкта (юридичну особу). Без зазначення цієї інформації вашу скаргу не задовольнять. Ця інформація повинна бути у фіскальному чеку й у книзі скарг та пропозицій, що міститься у куточку споживача та має бути надана на вимогу клієнта.

Споживачам потрібно активніше відстоювати свої права, звертаючись із скаргами до Держпродспоживслужби, поліції, прокуратури та інших державних органів, що мають стояти на захисті закону та прав громадян.

Кожного разу коли захочеться махнути рукою на порушника, потрібно пригадати, що за статистикою лише 10% споживачів намагаються захищати себе, і менше 1% звертаються із цього приводу до державних органів, і ще набагато менше звертаються у суд. Це абсолютно неправильно, оскільки “проковтнувши” порушення своїх прав, ми створюємо відчуття безкарності та вседозволеності у порушника, який обов’язково не тільки повторить свій досвід, але і передасть його колегам. Тому потрібно голосно заявляти про свої права та не дозволяти робити із себе безсловесних мавп.

Андрій Лига,

Член правління Всеукраїнської федерації споживачів “ПУЛЬС

Поділитися новиною:
Теги новини: