Виробники сигарет маніпулюють фактами: міфи про антитютюнову ініціативу Парламенту – Євген Кузик

Майже півтора роки тому у Верховній Раді зареєстрували законопроект № 4030а, який може покласти край рекламі сигарет у точках продажу. За цей час з’явилось багато як підтримки, так і нарікань щодо цієї антитютюнової ініціативи.

Натомість, на думку експертів, цей законопроект визначає основні принципи та напрями державної політики щодо охорони здоров’я населення від захворювань, інвалідності, а також смертності, що спричинені курінням.

Чому ж, власне, цей законопроект такий важливий, адже, здавалося б, всі антитютюнові закони вже прийняті?

Річ у тому, що тютюн продовжує залишатися вбивцею номер один серед тих причин смертності, яких можна уникнути. Часто ми забуваємо про те, що куріння зумовлює смертність від серцевих нападів, інсультів, емфіземи, туберкульозу, хронічного бронхіту, онкологічних новоутворень трахеї, бронхів та легень, підшлункової залози. Загалом щороку в Україні від хвороб, що спричинені тютюнокурінням, помирає 85 тис. українців. До порівняння – це приблизно саме та кількість людей, яку зібрала українська рок-група “Океан Ельзи” на своєму рекордному виступі на стадіоні Олімпійський.

Останні антитютюнові закони були прийняті ще в 2012 році. Тож за цей час назріла необхідність вдосконалити захист українців від тютюну. Потрібно зменшити ризик пасивного куріння, знизити привабливість тютюнових виробів, посилити відповідальність за куріння у заборонених місцях та прибрати рекламу сигарет з магазинів. Такі норми і пропонує законопроект №4030а.

Ні для кого не секрет, що виробники сигарет системно виступають проти будь-яких антитютюнових законів. При цьому. часто маніпулюють фактом, що тютюнові компанії, мовляв, є головними платниками податків в Україні. Насправді ж, усі податки сумлінно сплачують виключно люди, які курять. Подібних міфів є більш, ніж достатньо, тому пропонуємо розібратися із кількома, що стосуються законопроекту №4030а.

МІФ №1. Курців обмежують у їхньому праві обирати – курити чи не курити.

Відповідно до чинного законодавства, курити можна всюди, окрім 17 видів громадських місць, серед яких ресторани, дитячі майданчики, зупинки тощо. Проте, українське законодавство у цій частині вже застаріло. Зокрема підприємства, установи та організації усіх форм власності зобов’язані відводити курилки, а за ігнорування цієї норми можуть отримати навіть штраф. Проте дим із курилок розповсюджується на все приміщення, від чого страждають некурці.

Це суперечить стандартам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), що закріплені у Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ). Адже у статті 8 цієї Конвенції зазначено: “Сторони визнають, що наукові дані недвозначно підтверджують, що вплив тютюнового диму є причиною смерті, хвороб та інвалідності… Безпечного рівня впливу тютюнового диму не існує. Створення на робочих місцях усередині приміщень, громадському транспорті й у закритих громадських місцях та у відповідних випадках в інших громадських місцях навколишнього середовища, на 100% вільного від тютюнового диму − це єдиний шлях захисту людей від наслідків вдихання вторинного тютюнового диму”.Цей міжнародний договір Україна ратифікувала ще у 2006 році й зобов’язалась виконувати.

Саме тому законопроектом №4030а пропонується прибрати спеціальні місця для куріння з приміщень підприємств, установ та організацій усіх форм власності, окрім аеропортів. Це допоможе захистити від пасивного куріння 80% дорослого населення України та осіб, які не мають бажання труїти себе сигаретним димом.

Міф №2 – Український малий бізнес хочуть вбити, або як українська економіка постраждає від заборони викладки сигарет

Яскраве розміщення сигарет у вітринах магазинів є елементом стимулювання продажу тютюну серед дітей та молоді. Тому законопроект №4030а пропонує повну заборону видимого розміщення пачок тютюнових виробів у місцях їхнього продажу (на вітринах та полицях магазинів, кіосків тощо). Така норма вже діє у понад 30 прогресивних державах і відповідає Керівним принципам РКБТ ВООЗ.

Окрім того, розміщення сигарет у точках продажу та оновлення викладки (дисплеїв, фото, мотиваційних написів) здійснюється представниками компаній-постачальників і виробників тютюнових виробів систематично. Тобто підприємства торгівлі самі не купують і не встановлюють обладнання для стимулювання продажів тютюнових виробів.

Важливо розуміти, що законопроект №4030а не передбачає заборони продажу тютюнових виробів. Більше того, ніхто не закриває малий бізнес та підприємства торгівлі, які продають тютюнові вироби. У законопроекті лише йдеться про те, що у пунктах продажу тютюнових виробів не буде жодних елементів, що стимулюють продажі тютюну, а про асортимент сигарет можна буде дізнатись із переліку виробів та цін на них у текстовому форматі. Тобто єдиною причиною закриття підприємств торгівлі може бути власна ініціатива, адже законопроект № 4030а не регулює правила торгівлі, а лише забороняє приховану рекламу тютюнових виробів, що є інструментом захисту громадського здоров’я.

Водночас повна заборона викладки тютюнових виробів буде мати позитивні соціально-економічні наслідки, зокрема сприятиме скороченню витрат на лікування усіх тих захворювань, які викликані тютюнокурінням.

Міф № 3. Термін у 6 місяців для того, щоб точки продажу встигли переобладнатися є недостатнім.

Переобладнати вітрини можна менше, ніж за 6 місяців, адже потрібно всього лиш очистити від сигаретних пачок каси, вітрини кіосків та розташувати тютюнові вироби таким чином, щоб вони не були помітні споживачеві, наприклад у шафах із зачиненими дверима. Так, в Білорусі перехідний період для впровадження заборони видимого розміщення сигарет складав 2 місяці, такі ж перехідні періоди були встановлені в Косово та Уругваї.

Міф № 4. Заборона розміщення сигарет на відкритих полицях в магазинах та у вітринах кіосків суперечить праву споживача на інформацію.

Дійсно, споживач має право на одержання необхідної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, яка повинна бути надана до придбання товару. Окрім того, продавець повинен обов’язково зазначати ціну кожної продукції. Саме тому після прийняття законопроекту № 4030а, у місцях продажу тютюнових виробів покупець бачитиме інформацію про асортимент тютюнової продукції та ціни у формі чорно-білої таблиці 40х30 см. Вибравши бренд, покупець зможе подивитись обрані тютюнові вироби, отримати всю необхідну інформацію та придбати за бажанням. Тож заборона видимого розміщення тютюнових виробів у місцях продажу не порушує права споживачів на інформацію про товар, оскільки залишає право покупця в будь-який час ознайомитися з інформацією про нього. Насправді заборона викладки сигарет мало вплине на курців, які знають, що саме вони курять. Вони зможуть надалі без проблем купувати тютюнові вироби на власний смак і вибір. Така заборона спрямована здебільшого на те, аби запобігти бажанню почати курити, чи утриматись від повернення до нікотинової залежності.

Міф № 5. Всі збудовані літні майданчики треба буде знести.

Із забороною куріння у закладах ресторанного господарства у 2012 р. спостерігається зменшення випадків куріння: з 59% у 2010 р. до 21% у 2017 р., відповідно до спостережень відвідувачів кафе і ресторанів. Українці ще з грудня 2012 р. насолоджуються смачною їжею без присмаку тютюну у кафе та ресторанах, проте незначний відсоток недоброчесного бізнесу знаходить, як обходити виконання закону про заборону куріння. Зараз все частіше ми спостерігаємо тенденцію, коли літні майданчики і тераси – це прибудови, які функціонують незалежно від сезону, у таких прибудовах куріння дозволяється в обхід закону. Про такі випадки свідчать численні нарікання з боку громадян, які звертаються зі скаргами до контролюючих органів.Щоб уникнути зловживань, законопроект №4030а встановлює чіткі вимоги до літньої тераси: дах і одна стіна. Інакше, тераса вважатиметься приміщенням, де курити заборонено.

Збудовані літні майданчики зносити не потрібно. Якщо такі майданчики мають дах та дві стіни або ж перегородки з будь-якого матеріалу, вони вважатимуться приміщеннями, де куріння заборонено. Тобто відвідувачі кафе і ресторанів, де є збудовані літні майданчики, зможуть курити на вулиці.

Міф № 6. Заборона куріння у всіх закритих приміщеннях робочих місць і установ не буде виконуватися.

Виконання закону щодо звільнення всіх робочих місць і установ від тютюнового диму буде контролюватись уповноваженим державним органом, а саме Держпродспоживслужбою. У разі куріння у приміщенні, де ви працюєте, можна буде написати скаргу в Держпродспоживслужбу. Опісля представники контролюючих органів проведуть перевірки суб’єктів господарювання, установ та організацій на предмет дотримання ними антитютюнового законодавства України. Якщо інспектори виявлять факти куріння у приміщенні, то оштрафують відповідальних осіб. Більш того, ефективність запропонованих норм буде забезпечуватись Міністерством юстиції України, яке слідкуватиме за виконанням рішень про застосування фінансових санкцій, накладених Держпродспоживслужбою.

Варто зауважити, що за останні 7 років на 55% зменшився відсоток тих, хто наражався на пасивне куріння на робочих місцях, тобто громадяни й самі зацікавлені у тому, щоб не ставати жертвами тютюнового диму.

Таким чином, законопроект №4030а ґрунтується на науково доведених фактах і повністю відповідає міжнародним стандартам захисту здоров’я людей від шкідливого впливу тютюну. Адже наше спільне завдання полягає у тому, щоб створити всі необхідні умови для того, щоб кожна людина змогла зробити вибір на користь здоров’я. Для цього потрібно не лише проводити інформаційні кампанії, підвищувати ціни на тютюн, а й посилювати антитютюнове законодавство.

Євген Кузик, помічник народного депутата

 

 

 

 

Оригінал публікації за посиланням.

Поділитися новиною:
Теги новини: