39Вживання тютюну призводить до щорічних економічних збитків у розмірі 1,4 трлн доларів США в усьому світі. З них 422 млрд доларів припадають на витрати на охорону здоров’я, а приблизно 1 трлн доларів — на втрату продуктивності внаслідок захворюваності та передчасної смертності. При цьому, доходи від акцизів на тютюн не здатні компенсувати такий економічний тягар. В Україні тягар вживання тютюну складає 3,2% ВВП щороку.
Глобальний центр із належного врядування у сфері контролю над тютюном (the Global Center for Good Governance in Tobacco Control (GGTC)) оприлюднив експертний звіт, який аналізує деструктивний вплив тютюнової індустрії на ефективність державного регулювання. Дослідження доводить, що позиціонування тютюнових компаній як партнерів у заходах із правозастосування є маніпулятивною стратегією втручання в політичні процеси, що призводить до виникнення моделі потрійного фінансового збитку для держави. Документ базується на доказах, зібраних у Глобальних індексах втручання тютюнової промисловості (GTI) за 2023 та 2025 роки.
Експерти впроваджують термін «потрійний фінансовий збиток», пояснюючи, що будь-яка співпраця з тютюновою індустрією в питаннях правопорядку чи акцизної політики неминуче веде до втрат за трьома напрямками.
Перший збиток — медичні та соціальні витрати. Глобальні збитки від тютюну сягають $1,4 трлн щороку — це витрати на медицину та втрачену продуктивність, що лягають на плечі урядів і домогосподарств, а не виробників. Доходи від акцизів кратно менші реальних втрат, які несе держава та суспільство. Водночас, це дозволяє тютюновій індустрії блокувати ефективні законодавчі ініціативи, спрямовані на зниження попиту на тютюнові і нікотинові вироби.
Другий збиток — витрати на правозастосування. Замість розбудови незалежних механізмів контролю, уряди часто покладаються на рішення та дані, надані самою тютюновою індустрією. Державні кошти витрачаються на боротьбу з нелегальною торгівлею за сценаріями виробників, проте використання таких маніпулятивних даних не приносить реального результату та не зменшує економічних збитків.
Третій збиток — недоотримані податкові надходження. Поступки державних органів під тиском комерційних інтересів тютюнової індустрії, що виражаються у заморожуванні або зниженні ставок акцизного податку, призводять до безповоротних втрат бюджетних доходів.
Судові матеріали різних країн, зокрема Європейського Союзу та США, офіційно підтверджують причетність тютюнової індустрії до незаконної торгівлі тютюном. Дослідження на замовлення індустрії, систематично перекласифіковують ці вироби як предмети «організованої злочинності» аби приховати задокументовану роль тютюнової індустрії на нелегальному ринку.
Тютюнова індустрія використовує нелегальну торгівлю для ініціювання співпраці з владою та подальшого втручання у розробку державних політик. Використання тютюновою індустрією наративів про незаконну торгівлю виконує три окремі комерційні функції: (1) надає виправдання для взаємодії з урядовими органами, що не займаються питаннями охорони здоров’я, яка в іншому випадку була б заборонена статтею 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну; (2) використовує дані, згенеровані індустрією, як основну доказову базу для обговорення фінансової політики; та (3) створює політичні умови, за яких помірність в оподаткуванні стає правдоподібною реакцією уряду на проблему, яку сама індустрія допомогла створити.
“Посилаючись на загрози нелегальної торгівлі, Уряд у співпраці з тютюновою індустрією запровадив акцизну преференцію на тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН). Недоотримання Держбюджету від преференції на ТВЕН складуть близько 20 млрд грн у 2025-2028 роках. Сам план зростання акцизів у 2026-2028 роки розроблений так, що призведе до відновлення зростання споживання тютюнових виробів. Результат — держбюджет недоотримає мільярди, які могли б піти на оборону та соціальні потреби, а споживання тютюнових виробів відновить зростання, якщо не будуть внесені належні зміни вже зараз” – наголошує Дмитро Купира, програмний директор ГО “Життя”.
Для подолання кризи «потрійного збитку» Глобальний центр із належного врядування (GGTC) пропонує урядам перейти до стратегії повної відмови від співпраці із тютюновою індустрією. Ключовими кроками на цьому шляху мають стати:
- відмова від меморандумів та угод про співпрацю з тютюновими компаніями – боротьба з нелегальною торгівлею тютюновими виробами має базуватися виключно на міжнародних механізмах, зокрема, на Протоколі про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами до РКБТ ВООЗ;
- запровадження незалежної системи моніторингу ринку тютюнових та нікотинових виробів, використовуючи власні дані та верифіковані методології;
- будь-яка взаємодія державних посадовців із представниками індустрії (якщо вона є абсолютно необхідною) має відбуватися згідно з суворим протоколом та підлягають обов’язковому публічному оприлюдненню;
- будь-які ініціативи щодо надання податкових преференцій чи запровадження акцизних мораторіїв мають автоматично відхилятися, якщо вони ґрунтуються на даних індустрії.
Зауважимо, що стаття 5.3 Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну зобов’язує Сторони під час розробки та впровадження політики контролю над тютюном захищати політику від комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової індустрії. Керівні принципи щодо її впровадження роз’яснюють, що “існує корінний та непримиренний конфлікт між інтересами тютюнової індустрією та інтересами громадського здоров’я. Тютюнова індустрія виробляє і сприяє продажу продукції, яка, як було науково доведено, носить наркотичний характер, призводить до хвороб і смерті, а також сприяє розвитку соціального зла різного роду, включаючи збільшення масштабів бідності”.
Ознайомитись з повною аналітикою та доказами втручання тютюнової індустрії можна за посиланням.
Контактна особа: Ольга Масна, медіакоординаторка ГО «Життя», 073 089 65 70, olha.masna@center-life.org