42Про результати дворічної роботи Кабінету Міністрів ішлося на суспільно-політичному форумі «Реформи під прицілом: діалог громадськості та уряду». До другої річниці діяльності чинного складу уряду Реанімаційний Пакет Реформ зібрав на одній платформі урядовців, найавторитетніших експертів, представників міжнародних інституцій, бізнесу, а також громадських діячів та журналістів, щоб оцінити роботу Кабміну та визначити пріоритети на наступний рік.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман наголосив, що пріоритетом номер один для уряду є економічне зростання.
«Економічне зростання має сприяти притоку інвестицій, а інвестиції прийдуть, коли в нас буде верховенство права. Наразі ми тільки почали вирішувати проблеми, які накопичувались десятиліттями. Енергетична незалежність, децентралізація влади, реформа охорони здоров’я – це величезні реформи, які не реалізовуються швидко. Однак ми не ховаємо проблеми, а налаштовані на те, аби їх вирішувати», – зауважив Гройсман.
При цьому Прем’єр-міністр визнав, що наразі йому ще не вдалось реалізувати того, чого хотів би досягти.
«Нам потрібна взаємодія з громадянським суспільством. Результатом діалогу з експертами має бути те, що Україна стане кращою. Бенефіціаром змін будуть українські громадяни, і ми маємо робити зміни, які зроблять нашу країну сильнішою», – наголосив прем’єр.
Зі свого боку, Тарас Шевченко, співголова Ради Реанімаційного Пакету Реформ, зауважив, що уряду бракує повноважень для більш ефективної роботи.
«Нам потрібна урядова реформа, яка дозволить розподілити повноваження між урядом, президентом, іншими органами влади, а також збільшить повноваження уряду. Організація процесу ухвалення рішень. Інший важливий аспект – розбудова системи полісі-мейкінгу. Україна не має багатої історії ухвалення власних рішень і надто покладається на персоналії при ухваленні важливих рішень. Однак персоналії – це добре, а система, яка працюватиме, попри зміну облич, ще важливіша. Для її побудови вже робляться правильні, але недостатні кроки», – сказав Тарас Шевченко.
Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики і продовольства запевнив, що за цих два роки уряд досяг певного поступу в сфері аграрної політики.
«Передусім нам вдалось знайти модель підтримки аграріїв, яка буде успішною. Для цього ми врахували досвід помилок попередніх років. Підтримуємо в цьому році малий бізнес – фермерів. Розраховуємо, що зможемо на базі фермерів створити середній клас на селі і це стабілізує ситуацію зі скороченням сільського населення. Фермери – пріоритет уряду і це відображається у всіх наших програмах та діях», – пообіцяв Максим Мартинюк.
Проблемною ж темою, яка наразі немає вирішення, назвав завершення земельної реформи і формування ринку землі.Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних та політичних консультацій та експерт РПР відзначив, що справді держава активніше фінансує цю сферу, втім важливе не лише виділення коштів, значення має те, як їх витрачатимуть.
«Зараз на підтримку аграріїв виділено з бюджету 6,3 млрд грн. Але як ми міряємо ефективність вкладення цих коштів? Чи буде це правильне витрачання грошей платників податків? Це підтримка, яка проїдена, це втрачені кошти? Ці фактори треба оцінювати. Від фінансового менеджменту якраз залежить ефективність політики», – прокоментував Ігор Бураковський.
Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я, розповіла про реформування системи охорони здоров’я.
«Наша команда працює 20 місяців. Ми маємо перші здобутки. Був проголосований закон, який змінює систему фінансування охорони здоров’я. Два тижні триває кампанія «Обери свого лікаря», і за цей час до неї долучились 1088 медичних закладів і 780 тисяч пацієнтів. Це означає, що є запит на зміни. Ми створили програму «Доступні ліки» і завдяки їй зменшуються показники смертності і захворюваності. Нарешті понад 50% населення вакциновані – найвищі показники за останні 5 років. Працюємо над якістю медичної освіти. Але справ ще багато і не все залежить від бажання МОЗ», – відзвітувала Уляна Супрун.
Андрій Скіпальський, член Ради РПР, голова правління Центру громадянського представництва «Життя» зауважив важливість цих змін, але відзначив деякі труднощі в процесі щодо закупівлі ліків, Національної служби здоров’я та приписної кампанії на первинній ланці медицини.
«Зміни, які робить МОЗ, важливі та необхідні. Однак зі сторони може здаватись, що в цій реформі панує хаос і відсутність контролю. Наприклад, 2018 має стати останнім роком закупівлі ліків через міжнародні організації. На скільки готове новостворене Національне агентство із закупівлі лікарських засобів до виконання цієї надважливої соціальної функції?», – запитав Андрій Скіпальський.
Міністр освіти та науки Лілія Гриневич, як колега з МОЗ, розповіла про величезний пласт проблем, які потрібно вирішити для того, аби побудувати «нову українську школу». Прокоментувала і резонансні зміни щодо нового порядку зарахування дітей в школу.
«В нас дуже стратифіковані школи. Конкурси для вступу в перший клас в спеціалізованих «козирних» школах суперечить педагогіці і психології. Ми забрали корупцію у вузи через запровадження ЗНО, але є корупція при вступі в школу. Діти отримують місце в класі по дзвінку чи за хабар. А при цьому батьки звичайної дитини живуть біля школи і не можуть віддати туди дітей. В більшості країнах початкова школа однакова для всіх. Ми маємо забезпечити, щоб був однаковий стандарт для всіх. Підручники, стандарти однакові для всіх. Якщо робимо нову українську школу школу – давайте робити це скрізь», – сказала Лілія Гриневич.
Згадала Гриневич про опорні школи, навчання вчителів та громадянську освіту. Особливу увагу приділила останньому аспекту.
«Питання громадянської освіти не вирішимо запровадженням курсу «Громадянська освіта». Це має пронизувати всі предмети. Вчитель має стати прикладом, бо діти не вчаться з теорії, а з моделей поведінки. І дуже важливою є атмосфера в школі: якщо вона не демократична чи тут діють подвійні стандарти, то це дискредитує громадянську освіту. Це ціннісні питання, які формуються дуже складно. І яким треба приділяти більше уваги в кожній школі і класі», – підсумувала Лілія Гриневич.
Іван Примаченко, експерт групи «Реформа освіти і науки» Реанімаційного Пакету Реформ, зауважив, що Міністерство освіти і науки гідно впоралось із проблемою мов для нацменшин, запровадивши зміни до Закону «Про освіту», а також із аспектом вступу та забезпечення навчального процесу для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій.
«Однак не бракує і викликів. Передусім хочу згадати про реформу вищої педагогічної освіти. В 2016 році найнижчий середній бал вступників на бюджет був у педагогів з спеціальностей «Математика» і «Фізика». Ці люди потім викладатимуть. Так, інша проблема – якість викладання, яка ще на початку вирішення , на стадії обговорень. Величезний виклик – демонополізація підвищення кваліфікації вчителів. Це має бути можливим не тільки в Інститутах післядипломної освіти, але і через онлайн-курси», – прокоментував Іван Примаченко.
Крім того, під час форуму керівниці МОЗ та МОН запросили всіх охочих та кваліфікованих фахівців долучатись до роботи міністерств не лише експертно, але й подаватися на вакантні в міністерствах.
Загалом у форумі взяли участь понад дві сотні учасників. Присутнім презентували не лише звіт уряду, але й звіт Реанімаційного Пакету Реформ за 2017 рік.