56«Медіафільтр» поцікавився у політиків ефективністю виконання закону про заборону куріння в кафе, барах і ресторанах, який діє в Україні ось вже протягом цілого року. На думку опитаних, закон здебільшого виконується, позитивно впливає як на тих, хто не курить, так і на тих, хто курить. Водночас є мінуси – закон призвів до того, що курці окупували всі тераси і веранди кафе та ресторанів, тож тепер некурці не можуть в теплу пору року посидіти там на відкритому повітрі.
Сходяться опитані і у своїх спостереженнях: закон таки виконується, а випадки його порушення – нечисленні. До слова, громадський моніторинг дотримання закону, результати якого оприлюднили у грудні, засвідчив 90-відсотковий рівень виконання заборони.
МФ поставив політикам такі запитання: Чи ефективно виконується закон? Яким чином курці його обходять? Чи були ви свідками того, що в закладах громадського харчування курять і як ви на це реагували?
На запитання відповідають народні депутати Микола Томенко, Олена Бондаренко, Ігор Мірошниченко, Ірина Геращенко та Євген Царьков.
Микола Томенко, голова Комітету з питань свободи слова та інформації (фракція «БЮТ – Батьківщина»):
Закон виконується по-українськи – курці переселилися на тераси і веранди. Але не дивлячись на це, цей закон – це великий прогрес. Бо коли я з Миколою Поліщуком починав цей процес і ми проголосували законопроект 50/50 (половина приміщень кафе для курців, решта – для некурців), тоді це для нас була революція. Тепер зроблено новий крок.
Далі би я заборонив курити на терасах/верандах кафе, барів і ресторанів, але тоді треба знайти конкретне місце для курців – якийсь невеличкий ізольований зал, добре оснащений витяжками. Бо все одно вони шукають місце для куріння. І щоб курці не захоплювали всю терасу чи веранду, то треба їм виділити спеціальне місце. Бо якщо ми повністю забороняємо, то вони шукатимуть якусь шпаринку, щоб обійти закон. Те, що тепер курці опинились на верандах кафе, в літній період для мене стало проблемою. Бо я не хотів, приміром, сидіти в середині, а на вулиці – скрізь курять. Тобто в деякому плані мої права ще більше порушуються.
Були у мене такі випадки, особливо в регіонах, коли я заходив в кафе і бачив, що там курять, то я робив зауваження власникам. У відповідь вони мені жалілися, що люди збідніли і мало відвідують більш дорожчі заклади. Тому вони не хочуть сваритися з нечисленними відвідувачами. Мені неодноразово доводилося проводити роз’яснювальну роботу.
Олена Бондаренко, народний депутат (фракція Партії регіонів):
Меня на самом деле, эта тема мало волнует, потому что мы стараемся самостоятельно на уровне семьи оградить детей от негативного влияния либо тех, которые рядом с нами курят, либо в тех местах, где раньше курили. В принципе наша семья не такая, чтобы ходила постоянно по каким-то публичным общественным местам, где курили ранее, мы ведем более камерный образ жизни. Поэтому нас в меньшей степени это коснулось. Тем более ни мы, ни наши друзья дома не курим.
Я лично не сталкиваюсь с тем, что рядом со мной кто-то курит. Поэтому я думаю, что этот закон выполняется эффективно, подавляющее количество заведений общественного питания такие, как бары, рестораны и кафе соблюдают эти нормы. Есть те, которые более прогрессивны в этом плане, которые стараются сохранить и права курильщиков. Даже оборудуют специальные места, которые не соприкасаются с местами нахождения других людей. И в этом есть большой плюс, потому что они стараются учитывать интересы всех: и курящих, и не курящих.
Я не помню попыток принять закон, который бы смягчил этот закон.
Ігор Мірошниченко, народний депутат (фракція ВО «Свобода»):
Я підтримував цей закон, бо він був нагальним. В Україні реально порушували права тих людей, які не курять, їх робили людьми другого сорту. Насправді політика цього закону має бути спрямована на те, щоби показати в першу чергу молоді, що люди, які курять – мають бути обмеженими у своїх правах, щоби не популяризували куріння. Треба робити популярним здоровий спосіб життя. Раніше найкращі місця в кафе чи ресторані були для тих, хто курить. А місця для не куріння були змарганелізовані, там, де не приймає мобільний зв’язок, і де подекуди смерділо. Зараз такого вже немає, і в цьому позитив.
Насправді, поки ще ігнорується закон про заборону куріння в публічних місцях. Дуже часто ми бачимо, що самі правоохоронці, які мали би стежити за дотриманням цього законодавства, курять у публічних місцях. Найбільше мене вражає Верховна Рада, і я вже написав депутатський запит на ім’я керівника апарату парламенту Зайчука щодо того, що на третьому поверсі в туалеті стоїть сморід, бо там теж весь час курять правоохоронці. Туди просто нереально зайти.
Тому є позитиви, але я не можу сказати, що виконання цього закону є системним. Великих порушень я, правда, не зустрічав. Але чомусь кафе і ресторани вважають, що цей закон не поширюється на куріння кальянів, хоча, як на мене, це також порушення закону.
Ми не допустимо спроб пом’якшити закон. Держава має зробити все, щоб створити з курця образ нездорової людини. Курити має бути немодно, непопулярно.
Ірина Геращенко, народний депутат (фракція УДАР):
Мені здається що цей закон наближає Україну до європейської спільноти, де так само діє подібна заборона – заборона куріння в громадських місцях. По-перше, ці місця стали більш дружніми для людей з дітьми, а, по-друге, і самі курці, попри те, що вони протестують проти цього закону, стали більш здоровішими. Тому що тепер вони можуть більше спілкуватися, а не курити.
Що стосується виконання, то не завжди виконується. Я сама була свідком того, що курили в ресторані в центрі Києва. На мої зауваження до адміністраторів ресторану, мені відповідали: а що ми можемо зробити, ми ж не можемо силоміць змушувати відвідувачів потушити сигарету, бо дехто з них поводиться агресивно. Я навіть одного разу намагалася написати скаргу, але адміністратор почала плакати, відверто казати, що її просто звільнять з роботи, що у неї двоє дітей. І переді мною виникла дилема писати скаргу і вимагати виконання закону, чи піти назустріч адміністратору. Перемогла друга думка. Але вони мені пообіцяли більше такого не допускати. Мені здається, цей закон потроху працює на користь самим курцям і закладам харчування. Попри тупість української влади, яка призупинила наш шлях до євроінтеграції, ми потихеньку вирішуємо цю проблему, створюючи європейський простір в самій Україні.
Мені здається, що наступним етапом має стати створення зон вільних від куріння в залах вокзалів, де стоїть конкретний сморід. В європейських країнах є резервації для курців в аеропортах і на вокзалах. Нам треба дбати про здоров’я наших громадян, і дітей в першу чергу.
Євген Царьков, народний депутат 6 скликання (фракція КПУ):
С момента принятия закона, была еще инерция с его выполнением, например, в январе на праздники даже правоохранители закрывали на этот закон глаза, и он не выполнялся. Но к концу 2013 года ситуация кардинально изменилась. Статистика, подготовленная общественными организациями, свидетельствует о том, что в 3 квартале только в 7% заведений были зафиксированы нарушения этого закона. Кроме контроля общественных организаций, у нас есть еще контроль правоохранительных органов.
При написании этого закона мы также руководствовались статистикой ВООЗ. В этом году соответсвено их статистике, у нас есть позитивными две цифры. Во-первых, сокращается количество людей (24%), которые ранее категорически не принимали этот закон и считали, что их права ущемлены. И раньше около 30% студентов не поддерживали этот закон, то теперь таких 14%.
Когда-то мы с другом зашли в одно киевское кафе, и нас, как некурящих, провели через несколько хороших залов в какое-то абсолютно маленькое и темное помещение. В ноябре я еще раз посетил это кафе, и все абсолютно изменилось, теперь мы можем сидеть там в нормальных залах.
Во-вторых, бармены, которые бунтовали, когда мы принимали закон, теперь говорят нам спасибо. И официанты тоже благодарны, потому что раньше они были вынуждены работать целый день в дыму. ВООЗ уже вычеркнула нас из списка стран, в которых есть угроза для жизни из-за курения в общественных местах. Это тоже очень важно.
И в-третьих, по данным ВООЗ у нас от табачного дыма умирало 100 тысяч украинцев, из них 10,1% – это были пассивные курильщики. Теперь ВООЗ снизила эту цифру до 6,2%. Это тоже прямое достижение этого законопроекта.
Многие мои коллеги, даже курящие, меня благодарят за этот закон. Они мне рассказывают, что теперь могут с детьми или внуками посещать те места, в которые раньше из-за дыма даже не могли зайти.
Правда, есть еще места, где нарушают закон. Но тут еще вопрос банальной культуры.
Джерело: http://mf.mediasapiens.ua/material/26213