Журналісти про заборону куріння: У нас цей закон працює навіть краще, ніж у Європі

«Медіафільтр» запитав у журналістів, що вони думають про заборону куріння і наскільки вона виконується закладами харчування. На питання відповідають журналісти Христина Бондаренко, Іванна Коберник та Анна Матвіїшина. Усі троє погоджуються, що закон виконується на високому рівні, а його порушення – поодинокі винятки. До слова, нечасто з порушеннями закону зіштовхуються і опитані нещодавно «Медіафільтром» депутати, а останній громадський 

моніторинг показав, що виконують закон у 90% закладів харчування.

Христина Бондаренко, журналіст, 5 канал:

Однозначно стало трохи краще. Тепер у пабах можна побачити обличчя всіх, хто сидить за столиком. Раніше густий дим не дозволяв це зробити. Але влітку цей закон спрацював не на користь борців із курінням. Часто з малою дитиною хочеться посидіти в кафе на літній терасі, а там всюди дим. І вирази обличчя, на яких читаєш щось на кшталт «не подобається – іди всередину або в інше місце». Для мене додався ще один нюанс. Більшість моїх друзів і знайомих – курці. І будь-які спроби заборони курити сприймають як порушення власних прав. Ми активно дискутуємо на цю тему і нерідко такі розмови переростають в дрібні суперечки.

 

Можу сказати, що в ресторанах і кафе не зустрічала курців. Щастило. Чого не скажеш про кальян. Здається, після заборонити курити, попит на нього зріс. Хоча він також заборонений. Але люди цього не знають, тому не особливо протестують. Я декілька разів зверталася із скаргами, і мене почули – пересіли за два столика далі і продовжили його розкурювати. Не хотілося сваритися, а могла би. Стосовно громадських місць, як зупинки тощо, – люди вільно курять доти, доки хтось мого штибу не зацитує їм норми закону.

 

Іванна Коберник, журналіст:

У мене дуже різний досвід. Я насолоджувалася з превеликим задоволенням тим, що взагалі ніде не зустрічаю сигаретного диму, і що нікуди не боюсь іти з дітьми. І так воно й зберігається в тих місцях, де ми буваємо. Але за останній час у мене були два негативних випадки, які мене здивували майже як зустріч з інопланетянином. Це було з початком майдану. Перший випадок – це кафе біля Михайлівської площі. Ми туди зайшли вночі після розгону майдану і виявили, що там курять. І коли ми попросили персонал щось зробити, то вони не відреагували і сказали, що у них немає книги скарг. Щоправда після цього нам передзвонила власниця кафе, обіцяла покарати винних, і дуже просила завжди дзвонити, якщо будуть проблеми, а не писати в книгу скарг. Наступного дня ми зайшли у кафе на вул. Леонтовича. І з подивом побачила, що там стоїть сморід, якого я вже рік ніде не бачила. Ми так само попросили книгу скарг, і вийшов адміністратор і сказав, що взагалі 10% площі ресторану дозволено відводити під куріння, і він не розуміє, чому ми висловлюємо претензії. При тому там не було жодної витяжки і стояли попільнички на столах. Ми залишили там скаргу, не знаю, які будуть результати її розгляду, але, звичайно, я була шокована.

 

Тобто мій загальний досвід на 95% суперпозитивний, я забула про цю проблему, але так сталося, що зіштовхнулася з нею знову. І це означає, що боротьба не закінчується. І що мене найбільше вразило, що адміністратор другого закладу реагував так, що ніби не розуміє, про що ми говоримо.

 

Анна Матвіїшина, керівник прес-служби «Ери»:

Однозначно закон дуже корисний і потрібний, тому що, перш за все, він захищає людей, які не курять, вони тепер менше потрапляють в зони, де курять. А крім того, він ще й позитивно впливає й на тих людей, які курять. Тому що вони стали менше курити, бо декому ліньки виходити на двір, і це скорочує кількість викурених сигарет. Оскільки я нечасто буваю в таких закладах, то не помічала, щоб десь порушували цей закон.

 

Наш музичний редактор Валерій Кириченко, який їздив цього року на «Євробачення» у Швецію, розповідав, що там курять, де завгодно. І коли цього року до нас приїжджали європейці на Євромайдан, то були здивовані, що їм не дозволили курити в кафе в Пасажі на Хрещатику. У нас цей закон навіть краще діє, ніж у європейських країнах. Ми тут можемо вважатися більшими європейцями, ніж решта тих, хто нині живе в Європі.

Джерело:http://mf.mediasapiens.ua/material/26275

Поділитися новиною: