18Рівень смертності на українських дорогах є одним з найвищих у Європі. У 2022–2025 роках у ДТП загинули понад 12,2 тисячі людей, серед них 678 дітей, ще понад 116 тисяч були травмовані. Лише торік на дорогах загинули понад 3,2 тисячі людей — дев’ять щодня.
Це не випадкові трагедії. За ними стоїть системна проблема: держава досі не спромоглася ефективно управляти ризиками на дорогах і зупиняти небезпечну поведінку до того, як вона призведе до загибелі чи травмування людей.
Трагічна ДТП у Києві 5 червня 2026 року знову привернула увагу до цієї проблеми. Водій, який, за попередніми даними, рухався зі швидкістю близько 150 км/год і до цього мав 39 зафіксованих порушень ПДР, спричинив аварію, у якій загинули чотири людини — 12-річний хлопчик, двоє поліцейських і працівниця дитсадка.
Після трагедії про необхідність змін заговорили експерти, громадські організації, батьки дітей, які загинули або постраждали в ДТП, а також представники влади. Тепер питання дійшло до парламенту: на початку вересня Верховна Рада планує розглянути законопроєкти № 15348 і № 15348-1, які пропонують змінити систему відповідальності за небезпечні порушення ПДР.
Ці зміни вже традиційно можуть спробувати представити як війну проти водіїв. Насправді навпаки. Ефективна система відповідальності потрібна самим водіям так само, як пішоходам, велосипедистам, пасажирам й іншим учасникам руху. Її мета не покарати якомога більше людей, а не допустити наступної ДТП.
Наслідки ДТП в Одеській області
Коли штраф перестає працювати
Це показник не лише поведінки окремих водіїв, а й неефективності самої системи. Якщо людина може порушувати правила десятки разів, сплачувати мізерні штрафи й далі кермувати, очевидно, що штраф не виконує стримувальної функції.
По суті, така система перетворюється на узаконений державою «абонемент на масове порушення правил».
Порушник сплачує штраф, але не змінює поведінки — і знову сідає за кермо. Формально відповідальність настала, але фактично система не виконала головного завдання — не стримала водія від повторного порушення. А справжня ціна такого «абонемента» вимірюється вже не гривнями, а травмами й людськими життями.
Міжнародна організація Global Road Safety Partnership рекомендує будувати систему відповідальності на принципі стримування: людина має розуміти, що порушення з великою ймовірністю виявлять, відповідальність невідворотна й настане швидко, а її наслідки будуть достатніми, щоб вплинути на поведінку.
Тому самих штрафів недостатньо. Один і той самий штраф може по-різному впливати на людей: для когось він достатній, щоб не порушувати знову, а для когось не має жодного стримувального ефекту. Саме тому система має передбачати різні інструменти: від градуйованих штрафів і штрафних балів до тимчасового позбавлення прав й інших санкцій. Причому що небезпечніше порушення і що частіше людина його вчиняє, то серйозніше повинна реагувати держава.
Водночас відповідальність має працювати не лише щодо того, хто вже порушив. Коли інші водії бачать, що за небезпечну поведінку неминуче настають реальні наслідки, це впливає і на їхню поведінку.
Це особливо важливо, коли мова про перевищення швидкості. У 2025 році саме через нього загинула понад половина людей, які втратили життя в ДТП. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, збільшення середньої швидкості лише на відсоток пов’язане приблизно з чотиривідсотковим зростанням ризику смертельної ДТП. Тому що серйозніше або систематичніше порушення, то відчутнішою має бути відповідальність.
Чому ефективна система відповідальності потрібна всім учасникам руху
Посилення відповідальності часом помилково сприймають як обмеження водіїв. Насправді ефективна система відповідальності потрібна самим водіям не менше, ніж іншим учасникам дорожнього руху.
64,5 % загиблих у ДТП — люди, які перебували всередині транспортних засобів. Навіть дисциплінований водій не може контролювати поведінку інших, сам може помилятися. Нехай він і дотримується правил, але не здатен передбачити, що сусідній автомобіль раптово виїде на зустрічну смугу або перевищить швидкість у кілька разів.
Це також критично важливо для пішоходів, велосипедистів, користувачів мототранспорту, які не мають захисту кузова. Менше небезпечних порушень означає менше ДТП, загиблих і травмованих, нижче навантаження на медичну систему, поліцію й інші державні служби.
Є й економічний вимір. За підрахунками ДП «Національний інститут розвитку інфраструктури», соціально-економічні втрати від загибелі людини в ДТП перевищують два мільйони доларів. Лише у 2025 році Україна втратила через ДТП близько 315 млрд грн.
Рішення за парламентом
Законопроєкти № 15348 і № 15348-1 пропонують змінити правила відповідальності за небезпечні порушення. Перший передбачає, зокрема, підвищення й градацію штрафів залежно від рівня перевищення швидкості. Альтернативний законопроєкт містить комплекс змін, зокрема щодо систематичних порушників.
У серпні батьки, які втратили дітей у ДТП, разом з понад 20 експертними громадськими організаціями і спільнотами закликали парламент без зволікань розглянути обидва законопроєкти.
А також забезпечити, щоб остаточна редакція закону містила такі принципові зміни: істотне збільшення та градація штрафів за перевищення швидкості, позбавлення прав за систематичні небезпечні порушення, посилення відповідальності за керування після позбавлення прав і зниження порогу безкарного перевищення швидкості щонайменше з 20 до 10 км/год.
Більшість українців підтримує посилення відповідальності за небезпечні порушення правил дорожнього руху. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) у межах Кампанії «За безпечні дороги» у серпні 2026 року:
-
- 77 % опитаних підтримують суттєве підвищення штрафів за перевищення швидкості;
- 84 % підтримують позбавлення права керувати водіїв, які систематично вчиняють небезпечні порушення ПДР;
- 79 % за кримінальну відповідальність для водіїв, які продовжують керувати автомобілем після позбавлення прав;
- 58 % підтримують зниження нештрафованого порогу перевищення швидкості: відповідальність має наставати за перевищення дозволеної швидкості більш ніж на 10 км/год замість чинних 20 км/год.
За матеріалами експертної колонки Оксани Левицької, Голови Правління ГО «Центр громадянського представництва «Життя»» для LB.UA