46Стаття 6 Рамкової конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну, ратифікована Україною у 2006 році, визнає, що цінові й податкові заходи є ефективним і важливим засобом скорочення споживання тютюну різними групами населення, особливо молоддю і визначає, що країни мають здійснювати податкову політику і, у разі доцільності, цінову політику стосовно тютюнових виробів для того, щоб сприяти досягненню цілей у галузі охорони здоров’я, спрямованих на скорочення споживання тютюну.
В “авральному режимі”
Законопроект був створений за кілька годин до голосування, а питання тютюнових акцизів чомусь розглядалося в “авральному режимі”: у понеділок, 13 листопада, на ранок наступного дня Голова Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Н. Южаніна скликала депутатів на засідання комітету виключно для обговорення питання акцизів на тютюн. Більшість депутатів, включно із головою підкомітету з питань акцизів М. Кобцевим, не з’явилися. Але з’явилися усі представники тютюнових корпорацій (фото 1), які продовжували активно лобіювати свої позиції уже в залі засідання (фото 2).
Представник корпорації лобіює депутатів
Список учасників ранішнього податкового засідання
Такий поспіх був дивним, зважаючи на те, що чотири законопроекти про підвищення акцизів на тютюн, включно із пропозицією Мінфіну, лежали в комітеті з вересня.
На 12:00 ще раз було призначено засідання комітету, на якому був кворум, та яке швидко закінчилося одностайним голосуванням за пропозицію голови взяти за основу законопроект №7110 (автор – Кривенко В.) та подати на перше читання. Через кілька годин норми законопроекту №7110 були перенесені у законопроект №6776-д, який миттєво був зареєстрований та за кілька годин по тому прийнятий у першому читанні.
За що ж проголосували депутати:
- -збільшення ставки специфічного і мінімального специфічного акцизу на 29,7% з 1 січня 2018 року;
- -збільшення ставки специфічного і мінімального специфічного акцизу на 20% щороку у період з 2019 до 2024 року;
- -заміну обов’язкової норми подавати зміни до Податкового Кодексу України щодо щорічної індексації ставки акцизів на тютюн на необов’язкову.
Основні висновки щодо ефективності політики оподаткування тютюнових виробів та зменшення їх споживання
Підвищення на 30% та підтримка 7-річного плану зростання акцизів – значне досягнення Міністерства фінансів, нардепів податкового комітету та його голови Ніни Южаніної.
Корпорації за допомогою податкового комітету та своїх лобістів виключили норму про фіксацію ставок у євро, тому ми точно не дійдемо за цим планом до мінімальних ставок ЄС (90 євро на 1000 штук) у 2025 році, як планував Мінфін (законопроект № 7110-1).
Скасування обов’язкової індексації є негативною, якщо ставки залишаються у гривнях. Незначна, на перший погляд, заміна формулювання “вносить” на “має право вносити” пропозиції щодо змін ставок оподаткування з урахуванням індексів цін з таких податків і зборів як акцизний податок, екологічний податок та рентна плата може мати значний ефект. Якщо заміна формулювання пройде, то щороку доля пропозицій щодо індексації залежатиме спочатку від ініціативності Мінфіну, а потім повністю від голови податкового комітету, яка може просто не виносити їх на обговорення. Окрім того, під час розробки проекту Держбюджету Мінфін не зможе більше закладати індексацію у дохідну частину, що ще зменшить можливість індексації.
Щодо самого процесу, то публічного обговорення такого важливого питання, як акцизи на тютюнові вироби, а це 33,2 млрд грн надходжень до Держбюджету у 2016 році, 29 млрд грн за перші 9 місяців 2017 року, (на 4,8 мільярдів більше, ніж рік тому), не було. Депутати не оперували даними податкового навантаження, ефективністю цінової політики, зменшення/збільшення споживання. Натомість звучали огульні звинувачення в сторону Мінфіну, співчуття корпораціям, яких “затиснули”, та міфи про контрабанду. Відповідно, можна зробити висновок, що рішення було прийнято кулуарно та в закритому режимі.
Якими будуть ціни на сигарети, споживання та надходження до Держбюджету у 2018 році
За цих умов середня ціна на пачку сигарет виросте у 2018 році на 6 гривень – до 29 грн, або, приблизно на 26%. А якщо врахувати інфляцію на рівні 10% у 2018 році, то зростання реальної ціни буде на рівні 15%.
Експерти Центру контролю над тютюном прогнозують надходження до Держбюджету у 2018 році на рівні 50 млрд грн. Це приблизно на 10 млрд грн більше ніж очікувані 40 млрд грн у 2017 році та на 17 млрд грн більше ніж отримані у 2016 році 33,2 мільярди гривень.
Очікуване скорочення споживання (загальна реалізація сигарет) становитиме приблизно 6 млрд шт., або 300 млн пачок при коефіцієнті еластичності -0,4.
Камінь спотикання: акциз в євро, інфляція та адвалор
Урядовий варіант підвищення акцизів передбачав запровадження обрахунку акцизу в євро з 2019 року з метою реалізації Директиви ЄС № 2011/64/ЄС (90 євро за 1000 шт.). Такий підхід забезпечив би гарантовану гармонізацію ставок акцизів з ЄС до 2025 року. Ця норма також розроблена відповідно до розпорядження КМУ №275 від 03.04.2017, в якому Мінфіну було доручено підготувати графік наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до рівня, передбаченого директивою та згідно з статтею 352 Угоди про асоціацію, в якій йдеться про “поступове наближення акцизних ставок на тютюнові вироби, наскільки це можливо, беручи до уваги обмеження регіонального контексту, у тому числі шляхом діалогу на регіональному рівні та відповідно до Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну 2003 року”.
Ще у 2012 році конференцією Сторін конвенції ВООЗ було ухвалено Керівні принципи для виконання Статті 6 (цінові заходи скорочення вживання тютюну), серед яких і рекомендація враховувати рівень інфляції під час підвищення акцизів на тютюн.
Відсутність зобов’язань індексувати за умови неминучої щорічної інфляції уповільнить процес гармонізації ставок до мінімального рівня в ЄС, оскільки обрахунок ставок ведеться у євро. Окрім того, найвірогідніше, що до 2024 року мінімальний акциз в ЄС буде переглянутий у сторону збільшення. Тож за цим планом у 2025 році сигарети в Україні не коштуватимуть 3 євро за пачку (мінімальна ціна пачки сигарет в ЄС).
Питання адвалору
В цьому “акцизному” сезоні питання збільшення адвалорного акцизу не піднімалося та не фігурувало в урядовому законопроекті. Схоже, це і був компроміс та небажання знову стати об’єктом брудної медійної кампанії, яку тютюнова індустрія запускає щороку проти Мінфіну та інших адвокатів підвищення адвалору. Водночас підвищення адвалору є в рекомендаціях та сценаріях експертів Світового Банку, які уже три роки поспіль співпрацюють з урядом з питань планування підвищення акцизів.
Адвалор – відсоток від максимальної роздрібної ціни на сигарети, які виробники зобов’язані декларувати на сайті Держказначейства. Наразі ця ставка дорівнює 12%, а структура оподаткування сигарет така, що у 2017 році адвалор сплачується з сигарет, ціна яких 25 грн за пачку та вище. З решти цінового сегменту сплачується мінімальний фіксований податок – 11,96 грн за пачку. А споживання цього сегменту в Україні зараз на рівні 80% ринку.
Якщо і надалі адвалор не підніматимуть, то у 2018 році під його дію підпадатимуть тільки 15% ринку (з ціни 32,5 грн за пачку і вище), і надалі його застосування буде неефективним. Така ситуація вигідна виробникам середнього та високого цінового сегменту, оскільки дозволяє платити тільки мінімальний акциз без додаткових 12%.
Тому, боротьба за адвалор має сенс з точки зору ефективності фіскальної політики та наповнення Держбюджету. Але цю позицію, схоже, здали лобістам з Філіп Морріса та Джапан Тобакко.
Можна зробити висновок, що і уряд, і парламент зробили заявку (перше читання) на ще один значний крок до підвищення цін на тютюн, який матиме позитивний ефект як для наповнення Держбюджету, так і для скорочення споживання сигарет. Проте, кулуарні домовленості та парламентський лобізм щодо цього дуже “жирного” питання продовжує процвітати. Чекатимемо, які сюрпризи готують депутати своїми правками до другого читання.
Андрій Скіпальський, керівник Українського центру контролю над тютюном
Оригінал публікації за посиланням.