92КИЇВ, Україна. – У березні тут було проведено парламентські слухання, аби розглянути одіозний пережиток, який дістався у спадок від корумпованого «дореволюційного» уряду України.
Три роки тому Україна ініціювала міжнародну правову суперечку проти Австралії, оскаржуючи право останньої вводити в дію закони проти куріння на території своєї держави. Для низки законодавців згадана справа здавалась абсурдною, і вони захотіли з’ясувати, яку мету переслідував зазначений позов.
На захист тютюнової промисловості виступив такий собі пан Тарас Качка. Він стверджував, що декілька «фантастичних тютюнових компаній» викупили заводи, побудовані ще за радянських часів, модернізували їх і тепер експортують тютюн у інші численні зарубіжні країни. Він також сказав, що підтримка інвесторів є національним інтересом України, навіть якщо ми не продаємо тютюнові вироби в Австралію.
Пан Качка не був ані лобістом тютюнової промисловості, ані фермером чи власником заводу. Він був головою Американської торговельної палати в Україні , найбільшої торгової групи Америки.
Від України до Уругваю, від Молдови до Філіппін Американська торгова палата та її закордонні представництва стали «молотом» для тютюнової промисловості, ведучи по всьому світу боротьбу з будь-якими антитютюновими законами, що випливає з інтерв’ю з міністрами, лобістами, законодавцями та представниками закладів охорони здоров’я в Азії, Європі, Латинській Америці та США.
Робота Торговельної палати США на підтримку тютюнової індустрії останнім часом стала для неї пріоритетом, водночас тютюнова промисловість зіткнулася з однією з найбільш серйозних загроз у своїй історії. Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну передбачає заходи щодо зменшення поширеності куріння, а також сприяє зменшенню впливу тютюнової промисловості на процеси формування політики. Конвенція, яка набула чинності 2005 року, була ратифікована 179 країнами; до списку держав, що ухилилися від її підписання, увійшли Куба, Гаїті та Сполучені Штати.
Зіткнувшись із хвилею нових законодавчих заходів по всьому світу, тютюнове лобі звернулося по допомогу до Торгової палати США, що має неабияку вагу в американському бізнесі. Глобальна тютюнова лобістська діяльність Торгової палати значною мірою прихована від очей громадськості, проте її вплив є дуже відчутним.
Листи, електронна пошта та інші документи від іноземних урядів, філій Торгової палати та антитютюнових груп, які було проаналізовано The New York Times, показують, яким чином Торгова палата відреагувала на цей виклик, реалізуючи триєдину стратегію у глобальній кампанії з просування інтересів тютюнової промисловості.
У столицях віддалених країн Палата разом зі своїми закордонними філіями лобіює скасування антитютюнових законів.
В рамках торгових форумів Палата намагається протиставити інтереси одних країн інтересам інших. Нещодавно український прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що поштовхом до порушення уже згаданої справи його країни проти Австралії послужила скарга з боку Торгової палати США.
І у Вашингтоні Томас Донохью, головний виконавчий директор Палати, особисто взяв участь у лобіюванні захисту можливостей тютюнової промисловості ініціювати судові позови щодо майбутніх міжнародних договорів, зокрема, стосовно Транс-Тихоокеанського партнерства, торгової угоди, щодо якої ведуться переговори між Сполученими Штатами і низкою країн Тихоокеанського регіону.
«Вони представляють інтереси тютюнової промисловості, – говорить д-р Віра Луїза да Коста Сільва, глава Секретаріату, який здійснює нагляд за договором ВООЗ, що називається Рамковою конвенцією щодо боротьби з тютюном. – Вони втручаються скрізь, де набирають чинності більш суттєві нормативи».
Зростаюча глобальна адвокатська діяльність Палати підкреслює її тісні зв’язки з тютюновою промисловістю. У попередні роки ця діяльність була зосереджена на Американському нормативно-правовому регулюванні сигарет сфери контролю над тютюном. Вища посадова особа тютюнового гіганту Altria Group служить у правлінні Палати. Philip Morris International відіграє провідну роль у глобальній кампанії щодо захисту тютюнового бізнесу; один із керівників цієї компанії склав документ з викладом її позиції, що використовувався представництвом Палати в Брюсселі, тоді як інший керівник супроводжував відповідального співробітника Палати на зустрічі з послом Філіппін у Вашингтоні, аби лобіювати протидію підвищенню податків на сигарети. Платежі виробників сигарет представниками Палати не розкриваються.
Незрозуміло, яким чином кампанія Палати відображає інтереси інших компаній, що входять до її складу: технологічних (Google), фармацевтичних гігантів (Pfizer) та медичних страхових (Anthem). Матеріали Палати в її тютюнової боротьбі є неоднозначними, часто відображаючи американський бізнес у невигідному світлі, сприяючи просуванню широко відому отруту у середовище бідних верств населення, чиї лідери сповнені рішучості контролю над тютюном.
Торгова палата США офіційно опублікувала коротку заяву у відповідь на запити, що надходять. «Палата регулярно звертається до урядів країн світу, аби закликати їх уникати заходів, що носять дискримінаційний характер щодо окремих компаній або галузей, негативно впливають на їхні торгові марки чи бренди, або ж покликані знищити їхню інтелектуальну власність», – йдеться в заяві. І далі: «Ми продовжуємо працювати з широким спектром бізнес-організацій у нашій країні й за кордоном, аби захистити ці принципи».
Палата відмовилася повідомити, чи підтримує вона будь-які заходи щодо обмеження куріння.
Палата, приватна некомерційна організація, що налічує понад 3 млн членів, і річний дохід якої складає $165 млн, витрачає на лобістську діяльність більше коштів, ніж будь-яка інша група, що діє в інтересах певних кіл в Америці. Впродовж багатьох десятиліть її позиції сприяють збільшенню статків своїх членів.
Окрім того, що Палата має локальні представництва по всій території Сполучених Штатів, вона також має більш ніж 100 філій по всьому світу. Іноземні філії сплачують внески і, як правило, суворо дотримуються стратегії Торгової палати США, часто просуваючи її на місцях. Членами її є як американські, так і іноземні компанії – симбіотичний зв’язок, що посилює вплив Палати.
Для іноземних компаній членство в Палаті надається разом із «доступом до посольства США», як для Камбоджійської філії, або ж «доступом до уряду США», як для Азербайджанської філії. Члени Палати в Ханої отримують запрошення на щорічну поїздку на «лобіювання в Конгресі та адміністрації» до Вашингтона.
Відтоді як пан Донохью прийняв керівництво організацією в 1997 році, він спрямовував стратегію Палати курсом, що призвів до відчуження деяких членів. У 2009 році Палата загрожувала подачею до суду, якщо Агентство з охорони навколишнього середовища продовжуватиме намагання регулювати викиди парникових газів, оскаржуючи його повноваження діяти в питаннях зміни клімату. Це було причиною виходу компанії Nike із правління Торгової палати; групу також полишила Apple. У 2013 році відмовився від членства в організації американський підрозділ шведського будівельного гіганта Skanska, висловлюючи протест проти підтримки Палатою того, що Skanska назвала «хімічною промисловою ініціативою», задля активного спротиву нормам екологічного будівництва.
Лобістська тютюнова діяльність Палати призвела до певного порушення системи понять у багатьох країнах, говорить д-р да Коста Сільва, додаючи, що «існує помилкова думка, буцімто Американська торгова палата представляє уряд США». У деяких країнах, як, наприклад, в Естонії, межі розмиті. Посол США в цій країні, Джеффрі Левін, є почесним президентом місцевого представництва Палати; представництво цитує матеріали Philip Morris у публікації з викладенням своїх пріоритетів.
Тютюнова промисловість все частіше звертається до міжнародних судів задля оскарження антитютюнових законів, що їх деякі країни запровадили після прийняття Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну. На початку цього року Майкл Блумберг та Білл Гейтс створили міжнародний фонд для боротьби з такими судовими процесами. Метью Майєрс, президент «Кампанії за майбутнє дітей без тютюну» (The Campaign for Tobacco-Free Kids) , ініціативної групи, яка веде справи фонду, назвав Палату «найбільш вагомою передовою групою тютюнової галузі», додавши, що «її діяльність проявляється скрізь».
В Україні діяльність Палати не стала несподіваною для Ганни Гопко, парламентарія, яка вела слухання в Комітеті у закордонних справах. Вона сказала, що Палата в Україні боролася проти антитютюнових законів протягом багатьох років.
«Вони були проти підвищення податків на тютюн, вони були проти розміщення попереджувальних написів на сигаретах, – сказала вона. – Для них, як зазвичай, це просто бізнес».
Стратегія «від країни до країни»
У більш ніж 3000 миль від України, у Непалі, минулого року міністерство охорони здоров’я запропонувало прийняти закон щодо збільшення розміру графічних попереджувальних написів, які на той момент покривали три чверті пачки сигарет, до 90 відсотків. Передбачається, що такі країни, як Непал, які ратифікували Рамкову конвенцію ВООЗ, послідовно вживатимуть заходів, аби упаковки з сигаретами виглядали менш привабливими.
Незабаром після цього один із чиновників вищого рангу в Непалі, Ліламані Поудел, заявив, що отримав на електронну пошту листа від представника місцевої філії Палати в країні з попередженням, що така пропозиція «зведе нанівець іноземні інвестиції» й «спровокує нестабільність».
У січні у справу вступила сама Торгова палата США. У листі до віце-прем’єр-міністра Непалу, старший віце-президент Палати Тамі Овербі писала, що вона не «має інформації про науково обґрунтовані докази» того, що більші за розміром попереджувальні написи «матимуть бодай якийсь помітний ефект у напрямку зниження або протидії споживання тютюну».
Дослідження Гарвардського університету у 2013 році виявило, що графічні попереджувальні написи «відіграють рятувальну роль у висвітленні небезпеки куріння і заохочують курців кинути курити».
Хоча Непал зрештою санкціонував зміни щодо попереджувальних написів, тютюнові компанії подали позов щодо подовження терміну, і виконання цих змін загальмувалося.
«Через те, що ми мусимо зосередитись на реагуванні на руйнівний землетрус, у нас не було можливості ефективно контролювати стан виконання правових приписів», – сказав Шанта Бахадур Шреста, керівний співробітник міністерства охорони здоров’я.
Цей епізод відображає стратегію лобістської діяльності Палати «від країни до країни». Модель проявилася у формі листів на адресу урядів семи країн, написаних або від особи провідного керівника Палати з міжнародних зв’язків Мирон Брілліант, або ж від особи його заступників, котрі презентували Палату, як «найбільшу у світі бізнес-федерацію».
У листах також згадується про причину «стурбованості». У разі Ямайки та Непалу нею стало графічне попередження про шкоду куріння на упаковках. В Уругваї метою стала заборона викладки сигарет. Президента Молдови попередили проти «крайніх заходів» у його країні, хоча вони включали в себе типові кроки, такі, як заборона куріння у громадських місцях і заборона на рекламу сигарет у місцях продажу.
Пропозиція про підвищення податків на сигарети на Філіппінах відкриє ворота для контрабандистів, було сказало уряду. Відтоді, як пропозиція стала законом, податкові надходження збільшилися.
«Вони нас не залякали», – сказав Єремія Паул, заступник міністра фінансів країни. – Ми зустрічаємося із цими хлопцями, коли намагаємося стимулювати інвестиції у Філіппіни. Зрозуміло, що вони дуже впливові, але це не означає, що вони диктуватимуть нам свої правила».
Захист тютюнових компаній відображається Палатою як життєво важливий процес для економічного здоров’я країни. Президента Уругваю попереджали, що прийняття антитютюнових законів «матиме руйнівний ефект на офіційну економіку». Віце-президенту Сальвадора повідомили, що «довільні дії», такі як визнання обов’язковим наявність графічних медичних попереджень у рекламі, підірве «інвестиції та економічне зростання».
Місцеві представництва Палати використовують практичні тактики.
Після пропозиції міністерства охорони здоров’я Молдови щодо вжиття антитютюнових заходів у 2013 році Сергій Тончу, голова Американської торгової палати у Молдові, виклав свої заперечення у серії зустрічей, проведених нормативною групою експертів.
«Споживання алкоголю і сигарет має бути надано на розсуд кожної людини», – сказав пан Тончу на одному із засідань, додавши, що обговорення не слід проводити під гаслом «Куріння є шкідливим.»
«Ви нас не поважаєте», – заявив він представникам міністерства охорони здоров’я під час іншої зустрічі.
На третій зустрічі він назвав дослідження міністерства «хибним від самого початку».
Його заперечення являли собою не тільки жалібний плач. Американська палата є членом нормативної групи експертів Молдови і чинить прямий вплив на процес формування політики у маленькій країні.
«Американська торгова палата є дуже впливовою й активною організацією, – сказав Олег Келару, лідер команди співробітників, яка допомагає групі експертів. – Вони відігравали дуже важливу роль при аналізі й оцінюванні цієї ініціативи».
Пан Тончу, який відтоді полишив Палату, коментар надати відмовився. Міла Малайру, виконавчий директор Палати, сказала, що їхня головна мета полягає в тому, аби переконатися, що промисловість «буде проконсультовано» у «прозорій і передбачуваній формі».
Ухвалення парламентом нормативно-правоних заходів, які відтягувались довгий час, стало предметом нових заперечень з боку Палати та інших організацій, проте остаточно ці нормативи ще не набули чинності.
Протидія торговим виняткам
У Вашингтоні тютюнова лобістська діяльність Торгової палати США проявилася в переговорах щодо Транс-Тихоокеанського партнерства, пріоритета адміністрації Обами, що нещодавно отримав вирішальну підтримку в Конгресі.
Це один із найбільш суперечливих проектів, який розширить можливості компаній подавати в суд на країни у разі порушень ними торгових правил. Торгова палата США відкрито виступила проти планів щодо стримування надання таких повноважень тютюновим компаніям, які обмежують їхні можливості оскаржувати національні закони проти куріння. Палата на своєму офіційному веб-сайті повідомляє, що «відокремлення тютюну» «відкриє скриньку Пандори, оскільки інші уряди наслідують цей приклад виділення «предмету неприязні» (bêtes noires).
Питання ще не вирішене. Прес-секретар торгового представника США заявив, що сторони переговорів мусять упевнитися в тому, що уряду «буде надано можливість реалізації встановлених правил для захисту громадського здоров’я», і водночас «бути впевненими в тому, щоб наших фермерів не було піддано дискримінації».
Аналіз електронної кореспонденції показує, що пан Донохью, глава Палати, шукав шляхів порушити це питання у 2012 році безпосередньо із Роном Кірком, який на той момент був торговим представником США. В електронному листуванні між співробітниками обох відомств пан Донохью прагнув обговорити безпосередньо роль тютюну в торговій угоді.
«У Тома було декілька питань, які він хотів підняти, в тому числі закликати до того, щоб текст щодо тютюну не був затверджений на цьому етапі», – писав один із співробітників пана Донохью співробітнику відомства пана Кірка. Електронні листи були складені на запит, поданий згідно із законом США про вільний доступ до інформації від імені «Кампанії за майбутнє дітей без тютюну», яка надала їх у розпорядження The Times.
Пан Кірк тепер є старшим юристом у Gibson, Dunn, компанії, яка має тютюнову промисловість за клієнта. У своєму інтерв’ю він сказав, що періодично зустрічався
з паном Донохью під час свого перебування на посаді торгового представника, але згадати конкретну тему розмови він не зміг. Він сказав, що торгові групи, як правило, стурбовані «іншим ставленням до однієї галузі порівняно з рештою, що значною мірою ілюструється пропозицією цін на тютюн».
Палата відхилила надання пану Донохью можливості дати інтерв’ю.
Заходи з порятунку репутації
В Україні Валерій Пятницький став саме тією людиною, яка підписала скаргу проти Австралії у 2012 році, яку було подано в рамках Світової торгової організації. На той момент він був головним переговірником України у СОТ. Його політичній кар’єрі революція не завадила: тепер він радник прем’єр-міністра України пана Яценюка.
У своєму недавньому інтерв’ю він сказав, що для України цей випадок був справою принципу. Йшлося про дотримання правил. Він зробив гіпотетичне припущення: якщо Україна дозволить Австралії використовувати стандартизовану упаковку для сигарет, що зможе зупинити Україну від введення стереотипної упаковки для вина? Тоді українські винороби зможуть більш успішно конкурувати з французькими винами, бо всі вони будуть у стереотипних пакетах червоного чи білого кольору.
«Ми мали таку ситуацію в радянські часи, – сказав він. – Скрізь була абсолютно стереотипна упаковка».
Деякі українські чиновники вже давно стурбовані перебігом цієї справи.
«Це не має нічого спільного з торговим законам», – сказав Павло Шеремета, який протягом недовгого часу обіймав посаду міністра економіки України після революції. – У нас нульовий експорт тютюну в Австралію, тож яке ми маємо відношення до цього питання?»
Торік він закликав Американську торгову палату в Києві переглянути це питання.
«Я написав офіційного листа: «Ви, як і раніше, дотримуєтеся тієї самої позиції? – запитав пан Шеремета. – По суті, я пропонував вихід із ситуації для порятунку репутації». Але коли він зустрівся з посадовими особами Палати, виявилось, що справа щодо стереотипної упаковки є пріоритетом для них.
Вони відмовилися відступити. Після того, як пан Пятницький, союзник тютюнової галузі, був призначений його заступником, пан Шеремета подав у відставку.
«Світ сміється з нас», – сказав він з приводу цієї суперечки.
Незабаром після того, як The Times обговорили цю справу з українськими державними посадовцями, відбулись нові протести активістів. Пан Яценюк закликав переглянути справу. Україна відтоді призупинила свою участь, але інші країни, включаючи Кубу і Гондурас, продовжують займатися цим позовом проти Австралії.
Андрій Гундер, який у квітні обійняв пост президента Американської торгової палати у Києві, заявив, що організація рухається вперед, додавши, що «ми з нетерпінням дивимося у майбутнє».
Дякуємо Софії Кочмар за надання інформації з Києва, Бхадра Шармі – з Катманду та Палко Карашу – з Лондона.
Автор – ДЕННІ ХАКІМ
30 ЧЕРВНЯ 2015
Оригінал статті за посиланням.
Переклад статті здійснено Українським центром контролю над тютюном.
При використанні матеріалів посилання на джерело обов’язкове