53У 2008-2011 роках відбулось різке зростання тривалості життя в місті Києві: на 4 роки серед чоловіків – з 66 до 70 років та на майже на 2 роки серед жінок – з 76 до 78 років.
Станом на 2013 рік середня очікувана тривалість життя в Києві становила вище 74 років, а це на три роки вище середньоукраїнського показника. Одним із факторів такого підвищення тривалості життя стало зменшення вживання алкоголю й тютюну зокрема через здорожчання цих шкідливих товарів.
Костянтин Красовський та Отто Стойка, провідні українські експерти з питань громадського здоров’я, аналізують цей «феномен» у своїй спільній науковій статті «Аналіз феномену різкого зростання тривалості життя в місті Києві у 2008-2011 роках». Фахівці вкотре підтверджують тезу, що піднімаючи акцизи на тютюн і алкоголь, держава не лише збільшує надходження до державного бюджету, але й також сприяє поліпшенню стану здоров’я нації.
Аналіз феномену різкого зростання тривалості життя в місті Києві у 2008-2011 роках
За даними Головного управління статистики в м. Києві, середня очікувана тривалість життя при народженні в м. Києві у 1998-2007 роках була досить стабільною (71,1-71,5 років) [1]. Потім вона різко зросла в 2008-2011 роках і надалі стабілізувалася на рівні вище 74 років (Рис. 1). За невеликий період часу тривалість життя чоловіків зросла приблизно на 4 роки (з 66 до 70 років), а жінок – приблизно на 2 роки (з 76 до 78 років).
В 2013 році середня очікувана тривалість життя в м. Києві була найвищою серед усіх регіонів України і перевищувала середньо український показник на 3 роки. Починаючи з 2008 року в Києві, на відміну від більшості регіонів України, спостерігається природний приріст населення, тобто показники народжуваності перевищують показники смертності [1]. У порівнянні з іншими регіонами України в місті Києві були зафіксовані одні з найвищих темпів зниження смертності серед населення у 2006-2011 роках [12].
Метою роботи є аналіз феномену різкого зростання тривалості життя в м. Києві у 2008-2011 роках для вироблення стратегії зростання тривалості життя в місті в наступні роки.
Матеріали і методи
В роботі проаналізовано дані щодо смертності в різних статевовікових групах населення. Також проаналізовано дані щодо смертності від окремих причин смерті. Всі дані щодо смертності отримано у Державній службі статистики України.
Починаючи з 2005 року Держстат проводить реєстрацію причин смерті відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я Десятого перегляду, тому проаналізовано дані, починаючі з 2005 року.
Щодо величини показника тривалості життя в м. Києві в 2005-2013 роках можна виділити три періоди по три роки кожний: І ) 2005-2007 рр., коли показник був стабільно низьким; ІІ) 2008-2010 рр., коли показник стрімко зростав; ІІІ ) 2011-2013 рр., коли показник знов стабілізувався, але на вищому рівні (Рис. 1). Тому для деяких показників смертності були розраховані середні показники за кожний з цих 3-річних періодів, що дозволило мінімізувати вплив кліматичних та інших специфічних для кожного року факторів і побачити більш загальні тенденції.
Результати дослідження та їх обговорення
Аналіз даних по статевовіковим групам показав, що серед людей у віці, старшому за працездатний (60 років і більше для чоловіків, 55 і старше для жінок), кількість смертей була найбільшою (загалом в середньому приблизно 21000 смертей на рік), проте вона не зазнала суттєвих змін в часі ані для чоловіків, ані для жінок (Рис. 2). Середня кількість смертей серед дітей віком 0-15 років становила 333 у 2005-2007 рр., 332 у 2008-2010 рр. і 347 у 2011-2013 роках, тобто навіть трохи зросла, проте завдяки росту чисельності дітей в Києві показник смертності на 1000 осіб віком 0-15 років зменшився з 0,92 до 0,86. Найбільше скоротилася кількість смертей серед людей працездатного віку: для чоловіків віком 16-59 років кількість смертей у 2005-2013 роках зменшилася на 2082 або на 31%, а для жінок віком 16-54 роки: на 586 або на 30% (Рис. 2). Зменшення кількості смертей серед людей працездатного віку мало найвищі темпи у 2009 та 2010 роках.
Ці дані показують, що збільшення очікуваної тривалості в м. Києві у 2008-2011 роках переважно зумовлено скороченням смертності серед людей працездатного віку і тому подальший аналіз змін рівнів смертності від окремих причин було сконцентровано саме на людях працездатного віку.
За даними Головного управління статистики в м. Києві [1] середня річна чисельність осіб віком 16-59 років становила: у 2005-2007 роках – 1 865 600; у 2008-2010 роках – 1 890 000; у 2011-2013 роках – 1 862 133 особи. Хоча коливання чисельності жителів працездатного віку в Києві протягом проаналізованого періоду часу були незначними, в подальшому аналізі використовувався не абсолютний показник кількості смертей, а смертність, як кількість смертей поділена на чисельність людей відповідної групи населення.
Основну увагу було приділено тим причинам смерті, річна смертність від яких перевищує 0,05 на 1000 осіб (Таблиці 1 і 2).
Таблиця 1. Зміни смертності (кількість смертей на 1000 осіб) серед людей працездатного віку в м. Києві у три періоди часу: I) 2005-2007 роки; II) 2008-2010 роки; III ) 2011-2013 роки.
| Середня річна смертність за період | Скорочення смертності між періодами, % | ||||
| 2005-2007 | 2008-2010 | 2011-2013 | I-II | II – III | |
| Всього померлих | 4,67 | 3,82 | 3,29 | 18,3 | 13,7 |
| Хвороби системи кровообігу | 1,767 | 1,390 | 1,242 | 21,3 | 10,7 |
| гострі ішемічні хвороби серця | 0,274 | 0,230 | 0,228 | 16,0 | 1,0 |
| хронічні ішемічні хвороби серця | 1,100 | 0,810 | 0,707 | 26,4 | 12,7 |
| Інсульт, всі форми | 0,244 | 0,222 | 0,180 | 9,0 | 18,7 |
| Зовнішні причини смерті | 0,958 | 0,658 | 0,533 | 31,2 | 19,1 |
| Автотранспортні нещасні випадки | 0,187 | 0,112 | 0,077 | 40,3 | 31,4 |
| Навмисне самоушкодження | 0,028 | 0,035 | 0,040 | -24,3 | -14,2 |
| Наслідки нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження | 0,050 | 0,039 | 0,035 | 23,3 | 9,2 |
| Випадки ушкодження з невизначеним наміром | 0,542 | 0,318 | 0,275 | 41,3 | 13,6 |
| Новоутворення | 0,716 | 0,661 | 0,622 | 7,6 | 6,0 |
| Рак шлунка | 0,073 | 0,067 | 0,054 | 8,1 | 19,7 |
| Рак молочної залози | 0,080 | 0,068 | 0,055 | 14,2 | 20,0 |
| Рак трахеї, бронхів та легенів | 0,087 | 0,080 | 0,075 | 7,4 | 6,3 |
| Хвороби органів травлення | 0,466 | 0,431 | 0,336 | 7,6 | 22,0 |
| Фіброз і цироз печінки (виключаючи алкогольні) | 0,260 | 0,243 | 0,189 | 6,7 | 22,1 |
| Гострий панкреатит та інші хвороби підшлункової залози | 0,056 | 0,053 | 0,043 | 5,7 | 17,9 |
| Хвороби органів дихання | 0,224 | 0,171 | 0,132 | 23,7 | 22,6 |
| Пневмонія | 0,188 | 0,132 | 0,100 | 29,9 | 24,5 |
| Туберкульоз | 0,148 | 0,137 | 0,093 | 7,0 | 32,5 |
| Хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) | 0,074 | 0,111 | 0,133 | -50,2 | -20,4 |
| Неуточнені та невідомі причини смерті | 0,145 | 0,114 | 0,070 | 21,4 | 38,8 |
| Пряма алкогольна смертність | 0,051 | 0,037 | 0,018 | 26,9 | 50,5 |
Загалом у ІІІ періоді у порівнянні з І періодом середня загальна смертність скоротилася на 1,38 на 1000 осіб. Найбільший внесок в це скорочення дали: хвороби системи кровообігу – 0,53 або 38%; зовнішні причини смертності – 0,42 або 31%; хвороби органів травлення – 0,13 або 9%. Зменшення смертності від туберкульозу (на 0,06) було компенсовано зростанням кількості смертей від ВІЛ. Також зросла смертність від самогубств. На 0,08 скоротилася смертність від неуточнених та невідомих причин. Пряма алкогольна смертність (Алкогольна хвороба печінки + Алкогольна кардіоміопатія + Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю) скоротилася на 0,032. На жаль, дані щодо смертей від отруєння алкоголем та деяких інших прямо пов’язаних з алкоголем причин відсутні за період 2005-2007 років. Середня кількість смертей від алкогольних отруєнь становила 12 у ІІ періоді і 8 у ІІІ періоді, тобто зменшилася на 33%.
Загальна смертність між І та ІІ періодами скоротилася на 18,3%, а між ІІ та ІІІ – на 13,7% (Таблиця 1), проте таке скорочення по більшості причин смерті було нерівномірним. Смертність від хвороб системи кровообігу (крім інсультів) та зовнішніх причин скорочувалася набагато більшими темпами між І та ІІ періодами, ніж між ІІ та ІІІ періодами. Навпаки, темпи зменшення кількості смертей були набагато вищими між ІІ та ІІІ періодами для смертей від хвороб органів травлення, новоутворень, туберкульозу та всіх форм інсульту (разом узяті: субарахноїдальний крововилив; внутрішньомозковий та інші внутрішньочерепні крововиливи; інфаркт головного мозку; інсульт, не уточнений як крововилив чи інфаркт).
Смертність чоловіків працездатного віку більш ніж втричі перевищує смертність жінок, що частково зумовлено різними віковими межами працездатного віку. Проте загальні темпи скорочення смертності чоловіків і жінок між І та ІІІ періодами мало відрізняються: відповідно 30,5% та 25,8% (Таблиця 2).
Таблиця 2. Середня річна смертність (кількість смертей на 1000 осіб) серед чоловіків та жінок працездатного віку в м. Києві у три періоди часу: I) 2005-2007 роки; II) 2008-2010 роки; III) 2011-2013 роки.
| Чоловіки | Жінки | |||||||
| середня річна смертність за період | Скорочення смертності між I-III періодами, % | середня річна смертність за період | Скорочення смертності між I-III періодами, % | |||||
| 2005-2007 | 2008-2010 | 2011-2013 | 2005-2007 | 2008-2010 | 2011-2013 | |||
| Всього померлих | 3,629 | 2,922 | 2,522 | 30,5 | 1,041 | 0,894 | 0,773 | 25,8 |
| Хвороби системи кровообігу | 1,463 | 1,142 | 1,034 | 29,3 | 0,304 | 0,249 | 0,208 | 31,5 |
| Гострі ішемічні хвороби серця | 0,218 | 0,183 | 0,189 | 13,3 | 0,056 | 0,047 | 0,039 | 30,3 |
| Хронічні ішемічні хвороби серця | 0,932 | 0,689 | 0,611 | 34,4 | 0,168 | 0,121 | 0,096 | 42,7 |
| Інсульт, всі форми | 0,192 | 0,168 | 0,135 | 29,8 | 0,052 | 0,054 | 0,045 | 11,9 |
| Зовнішні причини смертності | 0,793 | 0,543 | 0,436 | 45,1 | 0,165 | 0,115 | 0,097 | 41,0 |
| автотранспортного нещасного випадку | 0,144 | 0,087 | 0,058 | 59,9 | 0,043 | 0,025 | 0,019 | 56,2 |
| Навмисне самоушкодження | 0,025 | 0,029 | 0,032 | -28,6 | 0,003 | 0,006 | 0,008 | -153,4 |
| Наслідки нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження | 0,041 | 0,029 | 0,028 | 32,0 | 0,010 | 0,010 | 0,008 | 23,5 |
| Випадки ушкодження з невизначеним наміром | 0,453 | 0,265 | 0,224 | 50,7 | 0,088 | 0,053 | 0,051 | 42,3 |
| Новоутворення | 0,428 | 0,395 | 0,382 | 10,7 | 0,288 | 0,267 | 0,239 | 16,9 |
| Рак шлунка | 0,051 | 0,045 | 0,042 | 19,3 | 0,021 | 0,022 | 0,012 | 42,8 |
| Рак молочної залози | 0,080 | 0,068 | 0,055 | 31,3 | ||||
| Рак трахеї, бронхів та легенів | 0,076 | 0,072 | 0,065 | 14,6 | 0,011 | 0,009 | 0,010 | 3,2 |
| Хвороби органів травлення | 0,342 | 0,320 | 0,247 | 27,7 | 0,124 | 0,111 | 0,089 | 28,4 |
| Фіброз і цироз печінки (виключаючи алкогольні) | 0,189 | 0,174 | 0,135 | 28,5 | 0,071 | 0,069 | 0,054 | 24,2 |
| Гострий панкреатит та інші хвороби підшлункової залози | 0,045 | 0,042 | 0,037 | 18,0 | 0,010 | 0,010 | 0,006 | 43,0 |
| Хвороби органів дихання | 0,186 | 0,138 | 0,105 | 43,5 | 0,038 | 0,033 | 0,027 | 28,2 |
| Пневмонія | 0,156 | 0,108 | 0,080 | 48,5 | 0,032 | 0,024 | 0,019 | 40,2 |
| Туберкульоз | 0,122 | 0,113 | 0,081 | 33,4 | 0,026 | 0,024 | 0,011 | 55,5 |
| Хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) | 0,056 | 0,084 | 0,093 | -64,9 | 0,017 | 0,026 | 0,040 | -133,8 |
| Неуточнені та невідомі причини смерті | 0,127 | 0,096 | 0,061 | 52,0 | 0,019 | 0,018 | 0,009 | 51,3 |
| Пряма алкогольна смертність | 0,038 | 0,028 | 0,014 | 64,1 | 0,013 | 0,009 | 0,005 | 62,9 |
Проте темпи зменшення кількості смертей серед жінок були вищими, ніж серед чоловіків від таких причин смерті, як ішемічні хвороби серця; новоутворення (переважно за рахунок раку молочної залози); туберкульоз. В протилежність цьому темпи скорочення смертності від інсультів, хвороб органів дихання та раку трахеї, бронхів і легенів були суттєво вищими серед чоловіків.
Найвищими темпами скорочувалася смертність від прямо пов’язаних з алкоголем причин (Алкогольна хвороба печінки + Алкогольна кардіоміопатія + Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю) – більш ніж на 60% як для чоловіків, так і для жінок. Більш високими темпами, ніж загальна смертність, скорочувалися смертність від зовнішніх причин (особливо від автотранспортних нещасних випадків – майже на 60%) та хвороб органів дихання. Смертність від новоутворень загалом дещо зменшилася, але набагато менше, ніж загальна кількість смертей.
Загалом феномен скорочення смертності в Києві у 2008-2010 роках не має принципових відмінностей від скорочення смертності в Україні загалом, де за три роки (2008-2011) річна кількість смертей скоротилася майже на 90 тисяч, а смертність – з 16,3 до 14,5 на 1000 осіб. Найбільше смертність знизилась серед населення працездатного віку [11]. Як показано у статті [10], 85% загального скорочення смертності було зумовлено зменшенням смертності серед людей працездатного віку (на 26% серед чоловіків і на 22% серед жінок). Так само, як і в Києві, темпи зменшення смертності в Україні загалом були найвищими (більше 50%) для прямо пов’язаних з алкоголем причин. Також темпи скорочення смертності від зовнішніх причин та хвороб органів дихання були вище загальних темпів, а від новоутворень – суттєво меншими.
Все це дає підстави вважати, що скорочення смертності в Києві було зумовлено факторами загальнонаціональної дії, в першу чергу, зменшенням споживання алкоголю серед населення, бо скоротилася не лише пряма алкогольна смертність, але і кількість смертей від різноманітних нещасних випадків та інших причин, які непрямо пов’язані зі вживанням алкоголю. Також відомо [13], що коливання рівнів смертності від пневмонії, цирозу, фіброзу та деяких інших причин зумовлені змінами рівнів споживання алкоголю серед населення. Навіть помірне споживання алкоголю збільшує ризик раку молочної залози серед жінок [15], тому скорочення на 31% смертності від раку молочної залози серед жінок працездатного віку в м. Києві могло бути зумовлено як зменшенням споживання ними алкоголю, так і покращенням ранньої діагностики цього виду раку.
Високі темпи скорочення алкогольної смертності в Україні у 2009-2010 роках відбулися після підвищенням ставок акцизу і цін на алкогольні напої у ці роки [8], що, разом з економічною рецесією, зменшило економічну доступність алкоголю для населення. Мета-аналіз 50 проведених в світі досліджень показав, що подвоєння алкогольних акцизів в середньому призводить до скорочення алкогольної смертності на 35%, смерті від автотранспортних нещасних випадків – на 11%, насильства – на 2% [16].
Також у 2008-2013 роках суттєво зменшилася поширеність куріння тютюну в Україні [6], що також було значною мірою зумовлено суттєвим підвищенням тютюнових акцизів. Найшвидшими темпами поширеність куріння зменшувалася у період 2008-2010 років: з 25,6 до 22,4%, тобто на 3,2 відсоткових пункти, або на 14 процентів, а за два подальших роки воно склало лише 0,6 відсоткових пунктів. При цьому серед жінок старше 30 років поширеність куріння навіть трохи зросла, хоча серед чоловіків всіх вікових груп вона зменшувалася [14].
В Києві, за даними проведених Державною службою статистики вибіркових опитувань домогосподарств, поширеність куріння у 2008-2013 роках зменшилася з 25,3% до 24,4% [3,4], хоча малий розмір вибірки змушує ставитися до таких цифр з обережністю. За даними О.О.Кваші [5], поширеність куріння серед жінок віком 25-64 роки в Києві у 2002-2010 роках зросла. Хоча це дослідження викликало певні методологічні зауваження [7], можна зробити припущення, що поширеність тютюнокуріння серед жінок працездатного віку в м. Києві не зазнала суттєвих змін у 2005-2013 роках.
Скорочення поширеності куріння в Україні загалом вже призвело до зменшення смертності і захворюваності від деяких серцево-судинних, респіраторних та інших хвороб в Україні [2].
Більші темпи скорочення смертності в м. Києві серед працездатних чоловіків, ніж серед жінок, від таких пов’язаних з вживанням тютюну хвороб як рак легенів, респіраторні захворювання та інсульти може бути зумовлений тим, що темпи скорочення поширеності тютюнокуріння в Києві були суттєво вищими серед чоловіків, ніж серед жінок. Проте кількість смертей від зазначених причин все ще є в кілька разів вищою серед чоловіків, що зумовлено тим, що поширеність тютюнокуріння серед чоловіків теж в кілька разів перевищує поширеність куріння серед жінок.
Тенденції смертності у м. Києві у 2005-2013 роках підтверджують гіпотезу, висловлену в [10] про те, що скорочення смертності в Україні відбувається передусім завдяки позитивними змінам способу життя (скороченню споживання алкоголю і тютюну, змінам структури харчування населення на більш здорову) серед людей працездатного віку.
Дані по Києву показали, що на позитивні зміни способу життя в перші ж роки реагують показники смертності від зовнішніх причин та ішемічної хвороби серця, тоді як смертність від хвороб органів травлення, інсультів, туберкульозу та новоутворень зменшується поступово і найбільший ефект від позитивних змін може спостерігатися через кілька років.
Аналіз даних щодо скорочення смертності в м. Києві у 2008-2011 роках ще раз підтвердив справедливість висновків статті [9], про те, що для суттєвого підвищення тривалості життя в України система охорони здоров’я має бути реформована з системи, яка лише надає медичні послуги, у систему збереження громадського здоров’я, основним завданням якої є створення середовища, сприятливого для здоров’я людей, для вибору більш здорового способу життя. Влада на всіх рівнях має нести відповідальність за політику збереження здоров’я та створення сприятливих для здоров’я умов життя, роботи, навчання, відпочинку, раціонального для здоров’я харчування, обмеження впливу шкідливих чинників. Держава, таким чином, має сприяти тому, щоб навички здорового способу життя серед населення були більш легким вибором, ніж нездорові звички.
Висновки
Суттєве (на 4 роки для чоловіків і на 2 роки для жінок) зростання середньої очікуваної тривалості життя в м. Києві в 2008-2011 роках було переважно зумовлено скороченням смертності серед людей працездатного віку.
Найбільшими темпами зменшувалася смертність від причин, прямо та непрямо пов’язаних зі вживанням алкоголю, тютюну та іншими факторами способу життя.
Для подальшого зменшення смертності в м. Києві потрібно підтримувати заходи, які сприяють позитивним змінам способу життя, як загальнонаціонального характеру (збільшення акцизів на алкоголь і тютюн тощо), так і місцевого характеру (обмеження місць продажу алкоголю та тютюну, забезпечення дотримання національних та місцевих норм щодо заборони споживання алкоголю і тютюну у визначених місцях; заохочення закладів харчування, до продажу більш здорової їжи, тощо). Також на державному рівні важливо створювати умови для організації допомоги у припиненні тютюнокуріння та удосконалення допомоги людям, які зловживають алкоголем.
Перспективи подальших досліджень полягають у детальному вивченні тенденцій зменшення смертності в 2008-2011 роках в окремих статевих-вікових групах інших регіонів України, а також аналіз впливу окремих ініціатив по впровадженню здорового способу життя на рівні смертності серед населення.
Повний текст статті за посиланням: // Україна. Здоров’я нації, 2014, № 4, с. 10-16. http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Uzn_2014_4_4.pdf