Ніде не існує права на куріння, але всюди є право на життя

26 жовтня 2016 р. – Експерти в сфері прав людини на своїй нараді у Палаці Націй в Женеві заслухали інформацію про те, як глобальний договір із боротьби проти тютюну стає все більш актуальним для прогресу у сфері охорони здоров’я і прав людини.

На другій сесії Міжурядової робочої групи відкритого складу (МРГВС) з питання про транснаціональні корпорації (ТНК) та інші підприємства в аспекті прав людини Ради з прав людини Організації Об’єднаних Націй виступила Керівник Секретаріату Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ) д-р Віра Луїза да Коста-е-Сілва.

Керівник Секретаріату Конвенції отримала запрошення виступити на цій нараді від Її Високоповажності посла Марії Фернанди Еспінози, Постійного представника Еквадору при ООН і президента МРГВС.

Д-р Віра Луїза да Коста-е-Сілва розпочала свій виступ з того, що РКБТ ВООЗ безпосередньо залучена до захисту прав людини від впливу великих транснаціональних корпорацій, таких як тютюнова промисловість. Ця сфера набуває все більшого значення і відкриває великі можливості для просування інтересів здоров’я людини, звертаючи особливу увагу на ті корпорації і підприємства, чиї моделі ведення бізнесу ставлять інтереси прибутку вище суспільних інтересів. Вона сказала:

“РКБТ ВООЗ – це договір у сфері охорони здоров’я, який надихає і інформує ООН для роботи в сфері глобальної боротьби проти тютюну. Він набув чинності 11 років тому і отримав широку підтримку світової спільноти, нараховуючи зараз 180 Сторін, кожна з яких взяла на себе зобов’язання здійснювати його положення”.

Тютюн став одним із перших товарів торгівлі по всьому світу, і з часом перетворився на потужну індустрію. З тих пір тютюновій індустії вдається експлуатувати десятки мільйонів тютюнозалежних, підкуповувати осіб, які приймають рішення, фальсифікувати результати високоякісних наукових досліджень і стверджувати, що споживання цих шкідливих виробів є проявом свободи особистості.

Тютюн вбиває близько шести мільйонів осіб на рік, і при цьому тютюнова промисловість здійснює стратегію, спрямовану на продаж ще більшої кількості своїх виробів на нових ринках країн з низьким і середнім рівнем доходу, де законодавство в галузі боротьби проти тютюну, як правило, слабкіше. Це неминуче призведе до збільшення смертності й захворюваності, пов’язаної з тютюнопалінням.

Д-р Віра Луїза да Коста-е-Сілва застерегла групу експертів:

“Не слід очікувати, що промисловість, яка отримує прибутки від людських страждань, стане вашим другом. Тримайтеся від неї на відстані”.

Говорячи про досвід в сфері боротьби проти тютюну, вона зазначила, що протягом десятиліть люди, які приймають рішення, покладалися на допомогу тютюнової промисловості при проведенні наукових досліджень і формуванні політики. Однак як тільки документи тютюнової промисловості стали надбанням гласності, з’ясувалося, що багато керівників тютюнової промисловості поводилися нечесно. З метою протидії втручанню тютюнової індустрії у статті 5.3 РКБТ ВООЗ зазначено:

“Під час розробки та здійснення своєї політики охорони громадського здоров’я з боротьби проти тютюну Сторони діють таким чином, щоб захистити свою політику від впливу комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової промисловості відповідно до національного законодавства”.

В основі РКБТ ВООЗ лежить ствердження права кожної людини на захист від могутніх організацій, які, якщо не боротися з цією загрозою, свідомо заподіють шкоду. Важливе значення прав людини є основоположним для РКБТ ВООЗ. У своїй Преамбулі вона посилається на Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права; Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок і Конвенцію з прав дитини.

Цілі ООН у сфері сталого розвитку визнають права людини в якості ключового відправного пункту, і включають зобов’язання зміцнювати здійснення РКБТ ВООЗ. Аддіс-Абебська програма дій рекомендувала використання оподаткування тютюну як засобу фінансування розвитку, визнаючи тим самим, що транснаціональні корпорації несуть фінансову відповідальність.

Говорячи про спроби тютюнової промисловості представити свої стратегії стимулювання продажу та брендингу як прояву свободи вираження, д-р Віра Луїза да Коста-е-Сілва провела паралелі з промисловістю, що випускає алкогольні і перероблені продукти. Їхнє використання термінології прав людини, що підтверджує право особи на вільний вибір, для отруєння споживачів, було неправомірним.

“Це і абсурдно, і небезпечно, і має бути оскаржене. Обов’язок урядів в тому, щоб зміцнювати суспільне благо і вживати заходів проти висловлювань, які завдають шкоди. Ніде не існує права на куріння, але всюди є право на життя” , – сказала д-р Віра Луїза да Коста-е-Сілва.

Тютюнова промисловість також робить спроби використовувати інвестиційні арбітражні справи для оскарження рішень з боротьби проти тютюну в таких різних юрисдикціях, як Уругвай і Австралія. В обох випадках той факт, що позиція РКБТ ВООЗ була процитована і підтверджена, демонструє важливе значення для захисту прав людини міжнародних юридично обов’язкових документів.

Д-р Віра Луїза да Коста-е-Сілва запропонувала міжурядовій робочій групі розглянути можливість очищення політичної арени від тих корпорацій, дії або продукція яких загрожує правам людини. Вона порекомендувала також, щоб група вимагала від корпорацій оприлюднити будь-яку інформацію, що стосується охорони громадського здоров’я, а також заборонити упаковки і рекламу, які вводять в оману.

Мета РКБТ ВООЗ, як і інших міжнародних договорів, – притягнення до відповідальності тих виробництв, які просувають продукцію, здатну завдати шкоди її споживачам, а також повне усунення продукції, яка вбиває і якій немає місця в житті громадян нашого світу.

В кінці свого виступу д-р Віра Луїза да Коста-е-Сілва сказала:

“Зміцнюйте цю просту думку – права людини ні в якому разі не дають комерційним утворенням свободу вводити в оману, калічити або вбивати своїх споживачів”.

Оригінал за посиланням

Поділитися новиною: