Здавалося б, кальяни — це щось з далекого минулого, з присмаком “культури” кінця нульових. І хоч здоровий спосіб життя нині в тренді, куріння кальянів все ж нормалізоване у сучасному суспільстві та має широке розповсюдження в Україні, а особливо серед найбільш вразливої категорії населення — молоді.
Так, відповідно до результатів опитування U-Report, проведеного у 2018 році, майже половина українців 14–34 років, які нині не курять, хоча б раз пробували кальяни. Толерантне ставлення до цих пристроїв навʼязала тютюнова індустрія — мовляв, періодичне куріння кальяну або не є шкідливим зовсім, або несе незначні ризики для організму. Омана виявилась результативною — як вказує те ж таки опитування, тільки 54% дорослих усвідомлюють всю шкоду вживання тютюну через кальян, натомість усі інші — наївно вірять, що вдихання ароматизованого тютюну жодним чином не вплине на їх здоров’я.
Проте ВООЗ наголошує: 1 година куріння кальяну дорівнює 100 викуреним сигаретам. У процесі до організму людини потрапляють значно вищі рівні монооксиду вуглецю (чадного газу), що призводить до проблем із серцево-судинною системою, кисневого голодування з можливими запамороченнями (а іноді, навіть смерті) тощо. У кальянному димі містяться й інші шкідливі речовини, зокрема продукти згоряння тютюну та вугілля — а це загроза розвитку раку легень, респіраторних захворювань, хвороб ротової порожнини. Крім цього, куріння кальяну із тютюном може призвести до нікотинової залежності — а, як відомо, ця речовина стимулює онкологічні захворювання та негативно впливає на нервову систему, особливо дітей та підлітків.
Ще одна загроза кальянів — вони не проходять повної стерилізації після використання іншою особою. У людей, які курять кальян, підвищується ризик зараження інфекційними хворобами — як-от COVID-19, туберкульоз, герпес чи гепатит. І від цього не врятує навіть змінний мундштук, адже основні бактерії «проживають» саме у колбі та шлангу пристрою, які не стерилізуються у громадських закладах після кожного сеансу куріння.
Варто знати, що кальянний дим шкідливий і для тих, хто просто перебуває поряд із курцем. Під час куріння кальяну в повітря виділяються різноманітні хімічні речовини, зокрема, поліциклічні вуглеводні, що є канцерогенами та становлять серйозні ризики для людей навколо. До того ж 85% тютюнового диму складається з газів, які не мають кольору, смаку, запаху й не затримуються водою — тож пасивні курці зазвичай відчувають лише солодкуватий запах ароматизаторів і не усвідомлюють всю небезпеку. Серед загроз — запаморочення, отруєння, головний біль, ураження дихальних шляхів, ішемічна хвороба серця й рак легенів.
Рішення нарешті закенселити кальяни вже давно назрівало в українському суспільстві. У 2012 році набув чинності Закон України № 4844-ІV, що визначив smoke-free місця, де не можна вживати тютюнові вироби, а також електронні сигарети й кальяни. Так, ст. 13 Закону повністю заборонила куріння кальяну в приміщеннях закладів ресторанного господарства та в будь-яких зонах для куріння в приміщеннях, де подають напої та їжу.
Але чому кальяни все одно вживали у кафе та ресторанах усі ці роки, спитаєте ви. Усе тому, що деякі заклади з кальянами оминули Закон та дозволили курити ці пристрої у своїх приміщеннях нелегально. До того ж куріння кальянів, як і інших тютюнових виробів та е-сигарет, не заборонялося на літніх майданчиках — тож часто кальяни вживали фактично на огороджених терасах з щільною посадкою та поганою вентиляцією. І, звісно ж, зі збереженням усіх ризиків для пасивних курців.
Прийнятий у 2012 році Закон все ж мав досить високий рівень виконання для закладів громадського харчування. Громадський моніторинг, проведений протягом грудня 2017 р. — січня 2018 р. у 7 містах України, продемонстрував, що 80% українських закладів ресторанного господарства дотримувалися антитютюнового законодавства. А ось найбільше порушників якраз-таки було зафіксовано саме серед тих, хто дозволяв курити в себе кальяни — 17,6% закладів від усіх перевірених кафе, барів та ресторанів.
Захистити право споживачів на чисте бездимне повітря у громадських місцях покликаний Закон 1978-IX, який почав діяти 11 липня 2022 року. Новий Закон підсилює вже наявні обмеження — зокрема, до вже запровадженої заборони куріння кальянів, тютюнових виробів та електронних сигарет додає заборону вживання сигарет для нагрівання разом з пристроями для нагрівання тютюну у визначених місцях. А ще — нарешті надає виразності ситуації з кальянами.
Аби заборона запрацювала, інколи достатньо просто чіткіше окреслити її формулювання. Тож щоб куріння тютюнових виробів та, зокрема, кальянів у приміщеннях під виглядом сезонних майданчиків дійсно стало неможливим, оновлене антитютюнове законодавство визначає, що “приміщення” — це будь-який простір, що має дах та обмежений двома або більше стінами чи перегородками, незалежно від матеріалу, з якого створено дах, стіни або перегородки, та незалежно від того, чи є конструкція постійною або тимчасовою. Тож якщо літня тераса закладу має дві стіни та дах — там не можна вживати кальян. Натомість курити кальян можна на вулиці — та лише за умови наявності у закладу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюнових виробів та продаючи тютюн у пачках з акцизними марками. Окрім цього, Закон забороняє розміщувати попільнички, а також кальяни як рекламні атрибути для заохочення до куріння у приміщеннях, де не можна вживати тютюнові вироби.
За порушення Закону та вживання тютюнових виробів, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів, а також розміщення попільничок та кальянів у приміщенні заклади ресторанного господарства мають сплатити штраф 3 000 грн, а в разі повторного протягом року порушення — 15 000 грн.
Контроль за виконанням Закону та проведення перевірок покладено на Держпродспоживслужбу. Проте ви також можете захищати своє право на бездимне середовище за допомогою таких кроків:
- звернутися до адміністрації закладу або установи;
- звернутися до поліції за номером 102;
- скласти скаргу до Держпродспоживслужби на заклад, адміністрація якого створює умови для куріння (скаргу можна подати в електронний спосіб з мобільного телефону);
- розмістити наліпку про заборону куріння (наприклад, у визначеному місці під’їзду).
На часі — радикальна боротьба з кальянною псевдокультурою, аби вона не поширювалась серед молодих поколінь українців. І пам’ятайте головне: сумлінне дотримання законів та турбота про здоров’я є важливим внеском в наближення перемоги України!
Анастасія Бонковська — лідерка Молодіжного антитютюнового руху