22За даними Національної поліції, перевищення швидкості вже кілька років поспіль залишається головною причиною смертельних дорожньо-транспортних пригод в Україні. Проте державна політика досі нагадує боротьбу з наслідками, у той час як ефективне управління швидкістю — це ціла система, яку країни Європи будували десятиліттями.
У 2025 році в Україні в ДТП загинули 3 249 людей, близько 53% смертельних аварій сталися через перевищення швидкості.
Водночас рівень смертності на українських дорогах майже удвічі перевищує середній показник країн Європейського Союзу: 97 загиблих на мільйон населення проти 45 у ЄС. Це означає, що ризик не повернутися додому через дорожню аварію в Україні залишається одним із найвищих у Європі.
Різниця полягає не лише в дисципліні водіїв. Вона насамперед у тому, як держава управляє ризиками на дорогах.
Як швидкість перетворює помилку на трагедію
За даними ВООЗ, навіть незначне збільшення середньої швидкості руху суттєво підвищує ризик смертельних наслідків. Якщо середня швидкість транспортного потоку зростає лише на 1%, кількість смертельних дорожньо-транспортних пригод збільшується приблизно на 4%. Водночас зменшення середньої швидкості лише на 5% може скоротити кількість смертельних ДТП на 20–30%.
Причина полягає не лише у силі удару. Зі збільшенням швидкості автомобіль проходить значно більшу відстань ще до того, як водій починає гальмувати. Скорочується час на оцінку дорожньої ситуації, збільшується гальмівний шлях, звужується поле периферійного зору. Те, що за меншої швидкості могло завершитися різким гальмуванням, за більшої часто закінчується тяжкими травмами або смертю.
ВООЗ наводить простий, але показовий приклад. Якщо дитина вибігає на дорогу приблизно за 36 метрів попереду автомобіля, водій, який рухається зі швидкістю 50 км/год, найімовірніше, встигне уникнути наїзду. За швидкості 60 км/год дитина, найімовірніше, отримає травми, а за 70 км/год і більше наслідки можуть бути смертельними. Саме тому навіть різниця у 10–20 км/год має критичне значення для збереження життя.
Чому одних штрафів недостатньо
Поширена помилка — вважати, що проблему можна розв’язати лише підвищенням штрафів. Насправді ВООЗ розглядає управління швидкістю як систему, у якій всі елементи працюють одночасно.
Перший елемент — безпечні швидкісні режими. Обмеження мають відповідати реальним умовам руху. Там, де автомобілі взаємодіють із пішоходами чи велосипедистами, міжнародні рекомендації передбачають значно нижчі швидкісні ліміти.
Другий — дорожня інфраструктура. Підняті пішохідні переходи, острівці безпеки, кругові перехрестя, звужені смуги руху, розділювальні смуги, якісні тротуари та велоінфраструктура формують таке середовище, у якому водій інтуїтивно знижує швидкість ще до того, як побачить дорожній знак чи камеру автофіксації.
Третій елемент — ефективний контроль та сувора відповідальність за вчинене порушення. Автоматична фото- та відеофіксація, поліцейське патрулювання та невідворотність покарання повинні працювати разом. Якщо водій упевнений, що порушення залишиться непоміченим, навіть найсуворіші штрафи не виконуватимуть своєї превентивної функції.
Четвертий — інформаційна робота. Вона не замінює контроль чи інфраструктуру, але пояснює людям, чому саме такі рішення рятують життя, і допомагає формувати культуру безпечної поведінки на дорогах.
Саме комплексність відрізняє країни, яким вдалося суттєво скоротити смертність у ДТП. Вони не робили ставку на один інструмент, а послідовно вибудовували систему.
Невідворотність відповідальності
Досвід європейських країн підтверджує: водії змінюють свою поведінку тоді, коли правила є зрозумілими, контроль — постійним, а відповідальність — справедливою та невідворотною.
Польща змогла майже вдвічі скоротити смертність на дорогах завдяки поєднанню автоматичного контролю швидкості, інвестицій у безпечну інфраструктуру та належної відповідальності за небезпечні порушення. Аналогічного підходу дотримуються й інші країни Європейського Союзу, де перевищення швидкості навіть на незначну величину вже тягне за собою відповідальність.
На цьому тлі український “нештрафований” поріг перевищення швидкості у +20 км/год виглядає анахронізмом. Він фактично створює у водіїв хибне відчуття, що рухатися населеним пунктом зі швидкістю близько 70 км/год — це допустима практика, хоча саме така швидкість багаторазово підвищує ризик смертельних наслідків.
Які рішення справді потрібні Україні
Сьогодні очевидно, що Україні необхідне комплексне оновлення системи відповідальності за найбільш небезпечні порушення Правил дорожнього руху.
Насамперед ідеться про запровадження ширшої градації штрафів залежно від рівня перевищення швидкості, а відтак ризику, який водій свідомо наражає усіх учасників дорожнього руху та пішоходів на тротуарах.
Важливим є запровадження позбавлення права керування транспортними засобами для систематичних порушників, які регулярно створюють смертельну небезпеку. Якщо людина неодноразово свідомо грубо порушує правила, питання має стояти не лише про черговий штраф, а й про тимчасове усунення її від керування.
Окремої уваги потребує відповідальність за керування автомобілем після позбавлення права керування. Якщо таке порушення фактично не має серйозних наслідків, саме позбавлення прав втрачає свій стримувальний ефект.
Також потребують перегляду “нештрафований” поріг перевищення швидкості, відповідальність за інші найбільш небезпечні порушення Правил дорожнього руху та кримінальна відповідальність за ДТП із загиблими.
За даними опитувань, 75% українців підтримують запровадження відповідальності за перевищення швидкості понад 10 км/год. 77% – підтримують позбавлення права керування для систематичних порушників ПДР. Це свідчить: суспільство очікує системних рішень, законодавцям лишається їх ухвалити.
Такі зміни вже пропонуються в зареєстрованих законодавчих ініціативах. Важливо, щоб парламент підтримав комплексний підхід, заснований на принципі невідворотної та справедливої відповідальності за небезпечну поведінку на дорозі. І критично важливо, щоб ці рішення ухвалювалися без зволікань, адже ціна кожного дня – 9 загиблих на дорогах України.
Замість висновків
170 гривень штрафу за перевищення швидкості — ось і вся ціна людського життя за нинішньою логікою українських доріг. Змінити це можна лише одним способом: поєднати безпечні швидкісні режими, інженерні рішення, ефективний контроль, невідворотну відповідальність та регулярні інформаційні кампанії в одну систему.
Україна вже має все необхідне, щоб побудувати таку систему — рекомендації ВООЗ, десятиліття перевіреного досвіду інших країн і суспільство, готове підтримати ефективні заходи. Наступний крок — це рішення парламентарів, які мають врятувати тисячі життів на дорогах щоб кожен українець та українка повертались додому безпечною дорогою.
За матеріалами експертної колонки Дмитра Купири, Програмного директора ГО “Життя” для блогу “Укрінформ”