52Уряд подав до ВРУ Проект Державного бюджету на 2017 рік. Зрозуміло, що до цього документу буде безліч поправок про збільшення витрат. І з забезпеченням надходжень для цих витрат має розбиратися Мінфін. І тому міністерство пропонує збільшити ставки акцизів, зокрема і на тютюнові вироби у 2017 році на 30%. Така пропозиція збігається з позицією експертів Світового банку та громадських організацій Реанімаційного Пакету Реформ.
Досвід цього року дає для такої пропозиції всі підстави. За даними Держказначейства, за січень-липень 2016 року до Держбюджету надійшло 18,8 млрд грн від тютюнових акцизів, що на 6,8 млрд грн більше аналогічного періоду 2015 року.
Таке зростання було зумовлено наполегливістю Міністерства фінансів, яке у грудні 2015 року відстояло позицію щодо підвищення акцизів на тютюн на 40%, розуміючи, що це є ефективним джерелом отримання додаткових надходжень, а також приводить до зменшення споживання та поширеності куріння.
Важливо пам’ятати, що голова податкового комітету ВРУ Ніна Южаніна боролася за удвічі меншу ставку – 20%. І якби прийняли її пропозиції, Держбюджет недоотримав би половину суми додаткових надходжень, які до кінця року складуть не менше 10 млрд. гривень. Тобто ціна такого тютюнового лобі – 5 млрд грн.
Відповідно, вже почалася кампанія з дискредитації пропозицій Мінфіну тютюновими корпораціями. Нещодавно проти підвищення акцизів на тютюн виступив фінансовий експерт Ерік Найман, заяви якого широко розійшлися у ЗМІ.
Спробуємо розвіяти міфи, які транслюють лобісти.
Міф 1. Частка внутрішнього тіньового ринку сигарет в Україні зросте в десятки разів, а головним джерелом контрабанди стане ворожа Росія, бо там “низькі акцизи”
Спростування. По-перше, навіть тютюнова індустрія визнає, що тіньовий ринок тютюну України сьогодні на рівні 1,7% , а не 3%. Тому страшилка, що в Україні контрабанда виросте у 17 разів (з 3% до 50%) – далека від реальності. До речі, лобісти згадують про “закриття тіньових фабрик”, але на сайті ДФС жодної інформації про це немає.
По-друге, ставка мінімального акцизу в Росії в 2017 році буде 1930 рублів (27 євро) на 1000 сигарет. Це буде на 40% вище українського акцизу, навіть за умови, якщо акциз в Україні у 2017 році підвищать на 30%, як це планує Мінфін. Вже більше 20 років тютюнові корпорації лякають уряд України тим, що різке зростання акцизу призведе до величезного збільшення тіньового ринку і втрати бюджетних надходжень, але кожного разу, коли акцизи зростали, надходження різко зростали, а тіньовий ринок – практично не збільшувався.
Міф 2. У ставках акцизів потрібно орієнтуватись на Євразійський економічний союз
Спростування. Ідея відмовитися від зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС в частині гармонізації ставок акцизів на тютюн та взяти за взірець акцизну політику Євразійського Союзу досить оригінальна.
Але акцизна політика ЄАЕС дещо про інше. У жовтні 2015 року в ЄАЕС був запропонованийпроект угоди щодо тютюнових акцизів, згідно з яким, ставка специфічного акцизу на тютюн має становити 27 євро в 2018, 30 євро в 2019 та 32 євро в 2020. В Україні, за умови підвищення ставки акцизу на тютюн на 30% щороку, в 2018 році, специфічний акциз на тютюн буде на рівні 25 євро, а в 2020 році – 32 євро. Це за умови відсутності інфляції гривні.
В якому напрямку б не рушила Україна, в найближчі три роки підвищувати акцизи треба буде однаково швидко.
Міф 3. Податок на дешеві сигарети нижчий, ніж на дорогі, і бюджет втрачає від цього мільярди. Потрібно терміново встановити мінімальні ціни.
Спростування. Структура оподаткування в Україні зараз така, що зі всіх сигарет ціною менше 19 грн за пачку, а це 80% всього ринку, в Держбюджет платиться ОДНАКОВИЙ акциз – 8,52 грн з пачки.
Україна не отримає значні додаткові надходження до бюджету, якщо встановить мінімальну ціну на сигарети на рівні, скажімо, 15 грн. за пачку, чого домагалися корпорації впродовж року. Адже, все одно з 80% всіх вироблених сигарет збирати незмінний однаковий акциз – 8,52 грн. Окрім незначного збільшення надходжень від ПДВ, інших позитивних зрушень у доходах не відбудеться. А корпорації зможуть отримати додаткові прибутки та перетасувати між собою ринок.
До речі, була опублікована імовірно скандальна переписка Кауфмана – Насірова щодо лобіювання корпораціями та нардепами мінімальних цін. Автентичність записів поки не доведена, але розіграна драма голосування за акцизи у грудні 2015 виглядала саме за цим сценарієм. Це показує, кому вигідні мінімальні ціни.
Дешеві сигарети в магазинах – це результат цінових війн. Досі є сигарети за ціною 10,5 гривні за пачку, хоча сума податків (акцизів та ПДВ) на таку пачку вище, і виробники працюють у збиток. Такі “цінові війни” були влаштовані, щоб змусити уряд встановити мінімальні ціни на сигарети і таким чином гарантувати прибутки корпораціям.
Наразі, виробники вже самі зрозуміли, що вони загралися і стали різко підвищувати ціни. Наприклад, з 1 вересня ціни майже на всі марки “Філіп Морріс” зросли на 2 гривні за пачку. За даними Держстату, в квітні-серпні 2016 року ціни на тютюнові вироби зросли на 18% при рівні інфляції 3%, хоча ставка акцизу в ці місяці не зростала.
Я особисто завжди відстоював та буду відстоювати зростання ціни на сигарети у будь-який спосіб, оскільки це зменшує споживання. Але вважаю, якщо у держави є вибір, то потрібно йти найефективнішим шляхом: щоб не було дешевих сигарет, потрібно збільшувати ставки акцизів. Це задовольнить фіскальні інтереси – сприятиме отриманню додаткових надходжень, та соціальні інтереси – дозволить зменшити споживання тютюну. Наразі у нас є всі інструменти, позитивний попередній досвід, а також реальні зобов’язання в частині інтеграції з ЄС.
Довідково: Упродовж 2008 – 2016 років середня ставка акцизу на пачку сигарет в Україні зросла в 14 разів, завдяки чому надходження до Держбюджету зросли з 3,5 млрд грн у 2008 році до 22,2 млрд грн у 2015 році при скороченні обсягів продажу тютюну з 125 млрд штук до 73 млрд штук сигарет та зменшенні поширеності куріння в Україні з 25,6% (2006 році) до 18,4% (2015 році).
Андрій Скіпальський, керівник Українського центру контролю над тютюном ГО “Життя”