Як тютюнова індустрія протистоїть політиці охорони здоров’я

Тютюнова компанія Філіп Морріс Інтернешнл щорічно витрачає приблизно 1,5 млн євро на лобіювання своїх інтересів у Європейському парламенті. Компанію в Європарламенті представляє 6 штатних працівників. Проте це тільки офіційні дані з Реєстру прозорості ЄС (Transparency register).

Інші ж джерела свідчать, що лише для того, аби підірвати Директиву 2014/40/ЄС щодо регулювання тютюнових виробів, Філіп Морріс провела мульти-мільйонну[2] кампанію й залучила 161 консультанта.

Такі колосальні ресурси були кинуті, щоб послабити, затягнути або взагалі не допустити запровадження більш ефективних правил з контролю над тютюном. Адже зміни спрямовані на зменшення споживання тютюнових виробів, тобто прибутки індустрії скоротяться.

Аналітики прогнозують, що через 5 років після імплементації Директиви 2014/40/ЄС рівень споживання тютюну впаде на 2%, тобто, грубо кажучи, на 2,4 млн курців стане менше в ЄС[3]. Ефективність законодавчого регулювання тютюнової сфери підтверджується й попереднім досвідом ЄС: так, вдалось зменшити поширеність куріння з 40% у 2002 р. серед 15 держав-членів до 28% у 2012 р. серед 27 членів ЄС. Тобто побоювання тютюновиків цілком виправдані.

Що пропонує Директива 2014/40/ЄС та який стан її виконання?

Директива 2014/40/ЄС передбачає, зокрема, заборону ароматизованих сигарет, зміну маркування пачок (графічні попередження про шкоду куріння будуть займати 65% від поверхні упаковки та розміщуватись на обох боках), заборону будь-яких маніпулятивних надписів на пачках сигарет про вміст смол, нікотину і т.п., врегулювання ринку електронних сигарет, посилення контролю за нелегальним обігом сигарет. Всі ці заходи є консенсусним рішенням держав ЄС.

«Унікальність директиви полягає в тому, що вона встановлює єдині мінімальні вимоги до контролю над тютюном у всьому Європейському Союзі. Наша спільна мета – захистити дітей, молодь і решту населення від впливу тютюну. Тому дуже важливо встановити однакові стандарти в цій сфері, принаймні серед держав-членів ЄС, тоді й інші держави Європи, котрі не є членами союзу зможуть брати із нас приклад. Я вважаю, що це нам всім піде на користь, якщо однакові закони будуть діяти як у ЄС, так і в його сусідів. Таким чином ми зможемо стати сильнішими й більш ефективно протистояти тютюновій індустрії», – зазначив Франциско Родрігес Лозано, президент Європейської мережі з попередження куріння (ENSP) .

Держави ЄС зараз активно змінюють своє національне законодавство відповідно до вимог нової Директиви 2014/40/ЄС щодо тютюнових виробів. Усі країни ЄС мають імплементувати її до 20-го травня 2016 року. Це є обов’язковою вимогою відповідно до статті 29 цієї директиви. Детальний імплементаційний план Директиви 2014/40/ЄС розроблений і регулярно оновлюється, останні зміни були внесені 5 листопада 2015 р[4]. Існують вже й чіткі технічні правила до маркування тютюнових виробів[5].

Литва, наприклад, вже встигла адаптувати національне законодавство до вимог директиви.

Польща також підготувала документ із поправками до національного законодавства з контролю над тютюном відповідно до директиви, вже провели й громадські слухання. Незважаючи на те, що Польща подала позов до Європейського суду з метою оскарження положення про заборону ментолових сигарет, цей пункт не виключили з плану щодо наближення польського законодавства до вимог директиви.

А Молдова, будучи лише асоційованим членом ЄС прийняла сильне антитютюнове законодавство відповідно до європейської директиви ще 10 липня 2015 р.[6]

Цікаво, що в Ірландії, Великій Британії вирішили піти навіть далі, ніж вимоги директиви. У цих державах вже прийняте остаточне рішення щодо запровадження стандартизованих пачок сигарет без орендування, яке набуде чинності з травня 2016 р. Активно працюють над введенням відповідного маркування й Франція, Швеція, Фінляндія, Угорщина. До речі, саме цю поправку та ще декілька довелось забрати із директиви через тиск тютюновиків. Проте ніхто не забороняє вдаватись до таких заходів на національному рівні.

Чому в ЄС вирішили запровадити нову директиву з контролю над тютюном і скасувати попередню?

У ЄС чітко усвідомлюють, що куріння не лише забирає життя 700 тис осіб[7] щороку, але й є серйозним тягарем для економіки держав: кожен рік витрачається десь33, 3 млрд євро[8] на лікування захворювань, викликаних курінням, і на виплати через втрату працездатності. Із часів прийняття попередньої директиви (2001/37/ЄС) минуло вже понад 10 років. За цей час з’явилась низка нових важливих наукових доказів щодо шкідливості куріння та ефективності заходів з подолання тютюнової епідемії. Крім того, виникла необхідність врегулювання ринку нових тютюнових виробів, таких як електронні сигарети. Саме тому європейські держави приймають нові прогресивні заходи з контролю над тютюном, закріплені в Директиві 2014/40/ЄС, котра автоматично скасовує дію попередньої Директиви, що є неактуальною з огляду на нові виклики. Нова європейська директива до того ж повністю відповідає Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку підписали всі члени ЄС. Після імплементації директиви логічно, що зменшиться рівень захворюваності на хвороби, викликані курінням, тому в ЄС вийде заощаджувати приблизно 506 млн євро щорічно на виплатах, спрямованих на лікування відповідних захворювань.

Більшість положень директиви зосереджені на зменшенні привабливості куріння, зокрема серед молоді. Оскільки курити починають саме в молодому віці[9]: 70% курців «підсідають» на нікотинову залежність до 18 років, а 94% – до 25-річного віку.

Поширеність куріння в Україні серед дорослого населення (18+) становить 26,3%[10], щороку від хвороб, спричинених курінням, помирає понад 100[11] тис. осіб, а держава втрачає 3,6%[12] ВВП через втрату працездатності громадян, не враховуючи соціальні виплати та витрати на лікування.

Проте завдяки підвищенню акцизів, звільненню громадських місць від куріння, забороні реклами та іншим законодавчим важелям за загалом за шість років (2008-2014) поширеність куріння серед населення України віком від 12 років і старше скоротилася з 25,6% до 20,9%, тобто на 4,7 відсоткових пункти або на 18%[13], за даними Держстату. Тобто спостерігається поступове зменшення споживання тютюнових виробів. Звісно для того, аби постійно була така динаміка потрібно швидко реагувати на нові виклики тютюнової індустрії й посилювати антитютюнове законодавство.

Так, в Україні зареєстровано законопроект № 2820 «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну», котрий відповідає згаданій європейській Директиві 2014/40/ЄС й Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну. Законопроект рекомендовано до першого читання профільним Комітетом ВРУ з питань охорони здоров’я.  Тобто Україна має всі шанси, щоб встановити прогресивні заходи з контролю над тютюном для зменшення привабливості й поширеності куріння, якщо тютюнова індустрія не буде агресивно втручатися в цей процес. Але, на жаль, тютюновики всіляко намагаються завадити змінам, залучаючи народних депутатів, медіа та навіть деякі аналітичні центри.

Наприклад, для того, щоб підірвати процес адаптації українського антитютюнового законодавства до нових європейських вимог, у Верхоній Раді зареєстровано законопроект 2430-1, який має на меті імплементувати фактично вже неіснуючу застарілу європейську Директиву 2001/37/ЄС щодо тютюнових виробів. Формально в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС зафіксовано зобов’язання щодо імплементації саме директиви 37, але це сталось тому, що коли готувався текст угоди про асоціацію, нової директиви 40 ще не існувало у фінальному варіанті, а перед підписанням цього договору з Європою часу на перегляд всіх директив не було. Проте Україна не має жодних підстав приймати застарілу директиву, яка скасовується дією нової Директиви 2014/40/ЄС з 20 травня 2016 р., навіть з огляду на те, що вона жодним чином не посилює вже існуюче українське законодавство з контролю над тютюном. Законопроект 2430-1 передбачає тільки мінімальні зміни – регулює норми нікотину та смол у сигаретах, запроваджує визначення тютюну для перорального застосування. При цьому проект закону 2820 містить ті ж позиції, але пропонує ефективніші заходи: заборону сигарет із смаковими добавками та сучасне маркування упаковки. Відповідь на питання, кому потрібна така імітація змін, що пропонується законопроектом 2430-1 очевидна – лише індустрії.

Законодавство з контролю над тютюном безпосередньо спрямоване за захист життя і здоров’я людини. Охорона здоров’я є одним із пріоритетних напрямів державної політики та одним із основних факторів національної безпеки країни. Обов’язок держави — створювати належні умови для збереження здоров’я людини. Тому держава повинна постійно оновлювати свою політику в цій сфері відповідно до нових викликів. Країни ЄС провели численні дослідження щодо шкоди тютюнових виробів, витратили роки на переговори між всіма зацікавленими сторонами й таки сформували дуже цінний документ, котрий допоможе захистити громадян від згубного впливу тютюну. Україні тепер набагато простіше: завдяки ЄС ми отримали комплексний документ, який потрібно нам лише імплементувати і цим самим показати свою готовність до впровадження високих стандартів якості життя.  Адже українці як нація мають право бути захищеними від тютюнової епідемії на рівні з громадянами ЄС. Для цього потрібна лише сильна політична воля, щоб не піддатись на провокації тютюнової індустрії.

Автор: Тотовицька Оксана, координатор медіа-програм Українського центру контролю над тютюном, ГО «Життя»

Поділитися новиною:
Теги новини: