77Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оприлюднила звіт великого дослідження маркетингових прийомів тютюнових виробників щодо просування нікотинових снюсів (паучів). У співпраці з дослідницькою групою Stanford Research into the Impact of Tobacco Advertising (SRITA) дослідники проаналізували понад 5000 рекламних матеріалів, які вказують на умисне таргетування на дітей і молодь. Для України ця проблема особливо актуальна, адже ринок нікотинових снюсів досі не врегульований, і українські діти можуть вільно придбати небезпечні для здоров’я вироби.
Звіт демонструє, що на тлі зниження продажів традиційних сигарет тютюнові компанії активно просувають нікотинові снюси як “сучасну”, “технологічну” та “менш шкідливу” альтернативу курінню, використовуючи агресивний маркетинг для залучення насамперед дітей і молоді. І лише за 2024 рік роздрібні продажі снюсів у світі перевищили 23 мільярди одиниць, продемонструвавши вибухове зростання ринку — понад 50%.
Оскільки нікотинові снюси з’явилися після ухвалення більшості національних антитютюнових законів, вони опинилися у правовій “сірій зоні”: близько 160 країн світу взагалі не мають специфічних правил чи окремих законів для регулювання нікотинових снюсів, включно з Україною.
“Нікотинові снюси розроблені та брендовані з єдиною метою — штучно сформувати у дітей довічну залежність, продаючи її під виглядом безпечного та сучасного елемента стилю життя. Просування ідеї використання снюсів там, де куріння заборонене, руйнує десятиліття прогресу у сфері громадського здоров’я та стимулює небезпечне подвійне споживання. Уряди не мають права залишатися пасивними спостерігачами. Ми закликаємо до негайного закриття законодавчих дірок”, – йдеться у звіті ВООЗ.
Так, дослідники викрили найбільш часті рекламі прийоми просування нікотинових снюсів серед дітей і молоді, зокрема:
- солодкі та алкогольні “смаки”: сотні “унікальних” смаків нікотинових снюсів на кшталт “Вишневий пунш”, “Желейні ведмедики”, “Заморожене яблуко” та ін. Виробники грають на прагненні підлітків здаватись дорослішими, тож пропонуються “смаки” алкогольних напоїв.
- яскраве пакування: деякі бренди не просто створюють привабливий дизайн нікотинових снюсів, а повністю копіюють відомі бренди цукерок.
- інфлюенс-маркетинг: британські виробники залучили 77 інфлюенсерів з потенційним охопленням у 537 мільйонів людей. Часто така реклама ніяк не маркується в соцмережах. Виробники під рекламою нікотинових снюсів використовують популярні молодіжні хештеги, які взагалі не пов’язані з нікотином, наприклад: #вечірка, #лижі #активнийвідпочинок.
- “невід’ємний” елемент стилю та спонсорство: нікотинові снюси просуваються через спонсорство світових спортивних заходів, наприклад, перегони Формула-1 та McLaren, музичних фестивалів та концертів. Привабливі молоді “бренд-амбасадори” безкоштовно роздають зразки продукції, формуючи у підлітків хибне сприйняття снюсів як “крутого та стильного аксесуара”.
- меседжі про “непомітне використання”: снюси рекламують як “непомітні”, які можна вживати “будь-коли та будь-де — на роботі, в кінотеатрах, літаках та безпосередньо на уроках у школі”, обходячи заборони на куріння.
“Швидке поширення нікотинових снюсів — це серйозний виклик для громадського здоров’я з довгостроковими наслідками. Для України ця проблема є особливо небезпечною, адже виробники класифікують нікотинові снюси як харчовий продукт, і наші діти фактично мають до них вільний доступ. Водночас стрімко зростає їхня популяризація: у 2025 році рекламу нікотинових паучів помічала майже половина молоді віком 18–29 років. І це працює, бо дані свідчать, що діти вживають нікотинові снюси у 10 разів більше, ніж дорослі, а 7% дітей хоча б раз їх пробували. Враховуючи тенденцію держава має діяти негайно”, — зазначає Оксана Левицька, голова правління громадської організації «Центр громадянського представництва «Життя».
Наразі у Верховній Раді вирішується доля законопроєкту, який має врегулювати ринок нікотинових снюсів в Україні, — №14110-д, який забороняє продаж снюсів неповнолітнім, встановлює граничний вміст нікотину на порцію, обмежує маркетинг і запроваджує медичні попередження на 65% упаковки. Ухвалення цього закону не просто сприятиме зниженню рівня вживання нікотину, скороченню тягаря хвороб і зменшенню передчасної смертності — а й відповідає євроінтеграційним зобов’язанням України.
Довідка. За даними Глобального опитування молоді щодо тютюну Всесвітньої організації охорони здоров’я у 2023 р, майже 18% українських школярів вживають тютюнові або нікотинові вироби, майже 7% підлітків – стіки, 5% — бездимний тютюн, близько 3% — нікотинові снюси. Це свідчить, що нові нікотинові продукти активно просуваються і нормалізуються серед підлітків і молоді.
Нікотин є високозалежною речовиною, підвищує серцево-судинні ризики та може шкодити розвитку мозку. Окрім того, початок вживання нікотину у молодому віці підвищує ймовірність тривалої залежності, одночасного використання кількох продуктів та подальшого переходу до інших тютюнових і нікотинових виробів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я 90% нинішніх курців, спробували вперше – до 18 років. Тютюнова індустрія цинічно і непомітно для дорослих цілиться на дітей і молодь: підсадити на нікотин з молоду, щоб заробляти на них все життя. І без належного регуляторного контролю поширення цих продуктів загрожує нівелювати десятиліття прогресу у сфері боротьби з тютюном.
Згідно з оглядом законодавства ВООЗ станом на 31 грудня 2024 року, 16 країн заборонили продаж нікотинових снюсів, з них 12 також заборонили їх імпорт, виробництво та дистрибуцію. Ще 32 країни регулюють нікотинові снюси (без повної заборони): 5 країн запровадили обмеження на ароматизатори, 26 — обмежили продаж неповнолітнім, а 21 — заборонили рекламу, просування та спонсорство