18В «Укрінформі» відбувся круглий стіл «Ціна життя: економічні та демографічні втрати України від ДТП», організований Кампанією «За безпечні дороги» ГО «Центр демократії та верховенства права». Захід зібрав представників державних інституцій, експертів та громадські організації, щоб обговорити ДТП не як “побутову статистику”, а як один із ключових чинників економічної та демографічної кризи, з якою стикається країна.
ГО «Життя» взяла участь у дискусії, представивши глибокий аналіз втрат, пов’язаних із ДТП за участі мототранспорту, а також бачення того, які рішення мають стати пріоритетом державної політики.
Економічний вимір ДТП
Доктор філософії з економіки, заступник директора ДП «Національний інститут розвитку інфраструктури» Богдан Стасюк підкреслив: кожна аварія з постраждалими — це не разовий інцидент, а довготривалий удар по економіці.
“Коли трапляється ДТП, у якій людина отримує травми або, на жаль, гине – це не одномоментна втрата, вона розтягнена в часі. Є поняття “кількість років недожитого життя” – різниця між моментом, коли людина загинула, і дата, до якої статистично могла б дожити – на основі цього вираховують втрати ВВП”, – наголосив експерт.
За підрахунками інституту, соціально-економічні втрати на одного загиблого перевищують 2 млн доларів. Так, лише у 2025 році Україна втратила 315 млрд грн через ДТП.
Критичне зростання смертності серед користувачів мототранспорту
У своєму виступі Оксана Левицька, голова правління ГО “Життя”, представила нові дані щодо втрат, які спричиняють ДТП за участі мотоциклів, мопедів та скутерів.
У 2025 році в Україні у ДТП за участі мототранспорту загинули 438 осіб. Смертність на 1 млн населення за останні пʼять років зросла на 83%. Кожна 10 аварія завершується смертю.
За даними КМІС, на початку 2025 року кожен восьмий українець користується мототранспортом. Найактивніше — молодь.
У 2025 році в Україні зареєстровано понад 52 тис. нових мототранспортних засобів, що прямо корелює зі збільшенням ДТП та постраждалих серед молодого працездатного населення.
«Якщо ми не підвищимо рівень захисту користувачів мототранспорту, смертність і травматизм у таких ДТП й надалі зростатимуть. Це матиме прямий вплив не лише на безпеку людей, а й на поглиблення демографічної кризи та суттєві економічні втрати для країни» ,- підкреслила Оксана Левицька
За оцінками Інститут економіки та прогнозування НАН України, загальні економічні втрати від загибелі та травмування у ДТП за участі мототранспорту у 2024 році становили до 35 млрд грн (0,4–0,45% ВВП), що включає втрати людського капіталу, продуктивності та додаткове навантаження на систему соціального захисту. Лише прямі бюджетні витрати на медичну допомогу постраждалим сягнули понад 156 млн грн, а втрати від загибелі однієї людини оцінюються у 4,7–14,4 млн грн, від інвалідності — 5,1–14,8 млн грн.
Дослідження також показує, що відсутність мотошоломів суттєво підвищує індивідуальні витрати у разі тяжких травм, тоді як впровадження стандарту ECE 22.06 може дати подвійний ефект — зменшити державні витрати та зберегти людський капітал, створивши до 1% ВВП позитивного соціально-економічного ефекту до 2030 року.
“Наразі ми уже маємо перші позитивні зрушення. Після ухвалення Кабміном постанови №389 Україна офіційно імплементує Регламент щодо безпеки мотошоломів ECE 22.06 до оновленого Технічного регламенту. Нові правила набирають чинності з 27 вересня 2026 року і фактично означають перехід українського ринку мотошоломів на актуальний європейський стандарт.
Йдеться не лише про формальне оновлення вимог, а про запуск системного контролю якості продукції від імпорту до продажу, з прямим впливом як на безпеку райдерів, так і на структуру ринку” – розповіла пані Оксана.
Проблеми системи відповідальності та потреба в законодавчих змінах
Учасники круглого столу також говорили про те, що перевищення швидкості залишається головним убивцею. На швидкість припадає 55% смертей у ДТП. Представники патрульної поліції відзначили проблему «серійних порушників»: водії з десятками штрафів, які продовжують ігнорувати правила. Цю прогалину має вирішити законопроєкт №12172, а зменшення нештрафованого порогу швидкості — законопроєкт №13314.
Державне фінансування безпеки: що чекає на Дорожній фонд
Заступник міністра фінансів Олександр Кава повідомив, що Дорожній фонд планують відновити у 2027 році, включно з окремим фондом безпеки дорожнього руху — за умови підтримки парламенту.
Що далі?
Круглий стіл показав: зменшення смертності на дорогах — вимога часу, а не опція. Для досягнення цілей Vision Zero потрібна координація дій Мінфіну, МВС, МОЗ та парламентських комітетів. Позитивна тенденція — у січні–березні 2026 року кількість ДТП із загиблими та постраждалими зменшилася на 14%. Водночас загальна динаміка смертності залишається негативною — і змінити її можуть лише системні рішення.