31Україна щороку втрачає тисячі людей через ДТП, але ці смерті не неминучі – їм можна запобігти завдяки змінам у державній політиці і поведінці самих учасників руху. Таким є загальний висновок Форуму «За безпечні дороги в Україні», який відбувся 25 травня у Києві. Його організував Центр демократії та верховенства права в рамках Кампанії «За безпечні дороги».
Дискусійна платформа зібрала представників законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування, експертної спільноти та громадянського суспільства, а її головною метою було актуалізувати проблему критичного рівня смертності та травматизму на українських дорогах.
«Лише у 2025 році на дорогах загинули 202 дитини – на 12% більше, ніж минулоріч. В умовах війни ми часто говоримо про відновлення, демографію, людський капітал, але рідко згадуємо про щоденні смерті і травми на наших дорогах. А головне – цим втратам можна запобігати», – наголосила Олеся Холопік, директорка ЦЕДЕМ. За її словами, головним убивцею лишається надмірна швидкість, ба більше, у суспільному уявленні вона стала нормою для водіїв.
На проблемі наголошує і Брітта Лeнг, менеджерка проєктів програм безпеки дорожнього руху Global Road Safety Partnership (GRSP). «Європа є світовим лідером у зменшенні смертності через ДТП. Україна, на жаль, з точки зору безпеки дорожнього руху все ще залишається винятком. Згідно з даними уряду, рівень смертності внаслідок ДТП складає приблизно 100 смертей на мільйон мешканців. Середній показник по ЄС становить близько 45, тоді як у деяких провідних країнах він близький до 20», – відзначила вона.
Тож під час першої панелі «Державна політика у сфері безпеки дорожнього руху: від викликів до комплексних рішень» йшлося про законодавчі зміни, нормативно-правову базу і Правила дорожнього руху.
Зокрема, Володимир Крейденко, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури зазначив, що ці питання завжди на часі, і їх не можна відкладати через війну. Нардеп закликає створити національну стратегію безпеки дорожнього руху, яка б стосувалася усіх викликів та проблем. До них він зараховує надмірну швидкість, якість доріг, нестачу камер автофіксації порушень ПДР та питання техогляду. Водночас підкреслює: за безпеку руху повну відповідальність несе держава, а завдання громадськості – контролювати і надавати експертні думки.
Водночас спікер прокоментував роботу камер, зазначивши, що водії вже звикли пригальмовувати перед ними, а далі знову виходити за межу. Він пропонує вимірювати середню швидкість, а також виступив за зменшення «нештрафованих +20 км/год». Нагадаємо, у ВРУ ще рік тому зареєстрували законопроєкт 13314, котрий вирішує цю проблему, однак він досі не ухвалений.
А от осучаснення штрафів поки не має підтримки в Раді, каже Володимир Крейденко. «Всі починають хотіти подобатися виборцю і казати що 170 гривень – це в принципі нормальні гроші, зараз іде війна, люди не заробляють багато грошей», – коментує він. Натомість у найближчий час комітет може приділити увагу питанню електросамокатів та подібного транспорту.
Олексій Білошицький, перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України, наголосив, що нормативній базі необхідне осучаснення до реалій 2026 року. Безпека починається з інфраструктури – планування та реконструкції доріг, які мають апріорі змушувати водіїв не порушувати ПДР. Втім, в умовах війни бракує ресурсів. При цьому розмір штрафів він оцінює критично.
«Низький штраф – це питання, яке спонукає водія до порушення. Якщо людина думає, порушити чи ні, і знає, що у випадку притягнення до відповідальності це буде мізер – зафіксоване перевищення швидкості коштує 170 гривень, якщо заплатити в перший день – по факту це спонукає до порушення», – пояснив Олексій Білошицький.
Також він навів статистику за січень-квітень 2026 року: на тлі загального спаду аварійності в Україні більшає ДТП із загиблими та потерпілими за участі легкого електротранспорту та дітей. Спікер підкреслив, що ця сфера законодавчо не врегульована, що створює небезпечну для всіх учасників руху невизначеність, та закликав профільний Комітет ВРУ прискорити розв’язання цієї проблеми.
У заключному виступі панелі Ірина Шевченко, координаторка адвокаційної кампанії ПДР U-Cycle презентувала напрацьовані спільно з іншими громадськими організаціями та поліцією пропозиції змін до ПДР у частині велотранспорту та легкого персонального електротранспорту (ЛПЕТ), які вже передано на розгляд уряду.
Громадськість пропонує чітку градацію за потужністю транспорту та врегульовує вікові обмеження для дітей віком від 7 до 14 років, які наразі перебувають у «сірій зоні» правил і не мають легальних умов для безпечного пересування містом. Експертка наголосила, що чинна філософія ПДР досі залишається украй автомобілецентричною.
Водночас, велосипед та електросамокати стали для українців важливим антикризовим транспортом в умовах паливної кризи та війни. Замість радикальних заборон держава та міста мають системно інвестувати у велоінфраструктуру та якнайшвидше ухвалити законодавчі зміни для мікромобільності, які гальмуються вже кілька років.
Друга панель була присвячена людському фактору у ДТП: вибору, відповідальності і ціні помилки. Адже саме щоденні рішення та поведінка людей визначають, чи стає дорога безпечною.
До теми мікромобільності та актуального статусу законодавчих змін повернулася Оксана Савчук, народна депутатка України, голова підкомітету з питань безпеки дорожнього руху та безпеки на транспорті Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.
Вона повідомила, що підкомітет уже розглянув та доопрацював законопроєкт №3023, який має на меті легалізувати легкий електротранспорт, до 2 читання. Документ пропонує розділити користувачів на три категорії: діти до 7 років (у супроводі дорослих у відпочинкових зонах), підлітки 7-14 років (рух суто велоінфраструктурою) та особи віком 14+ (рух правим краєм дороги або велодоріжкою). Дискусії навколо законопроєкту тривають.
Законопроєкт 3023 вирішує тільки те, що він робить їх учасниками дорожнього руху і прописує певні правила, а зміни до КУПАП підвищують штрафи. Але до кожного самокатчика поліціянта не приставиш, ми це розуміємо», – підкреслила Оксана Савчук, додавши, що питанням відповідальності присвячений інший законопроєкт. За її словами, пішоходи мають залишатися в абсолютному пріоритеті на тротуарах, а люди не повинні боятися, що «ззаду їм в спину заїде самокат».
Голова правління ГО «Центр громадянського представництва “Життя”» Оксана Левицька наголосила, що Україні потрібна оновлена та комплексна державна Стратегія підвищення безпеки дорожнього руху. Спікерка підкреслила, що коли йдеться про безпеку дітей на дорозі, відповідальність за помилки стовідсотково несуть дорослі, і в першу чергу — посадовці та народні депутати, які ухвалюють закони та створюють інфраструктуру.
Оскільки близько 50% смертельних ДТП в Україні стаються через перевищення швидкості, очільниця ГО «Життя» закликала Верховну Раду перейти від декларацій до дій та нарешті розглянути профільний законопроєкт №13314.
Завершальною стала третя панель, «Успішні та безпечні практики у концепції Vision Zero», де у форматі коротких виступів-презентацій спікери представили конкретні рішення та підходи до зниження смертності на дорогах.