96Діти та молодь не шукають тютюн. Вони стають мішенню індустрії.
Сьогодні майбутнє України безпосередньо залежить від здоров’я молодого покоління. Проте саме діти та молодь стали головною ціллю агресивного маркетингу тютюнової індустрії.
Класичні сигарети втрачають популярність через викриття їхньої шкоди для здоров’я та державне регулювання — тому бізнес-модель тютюнових гігантів трансформувалася, аби не втратити прибуток. Нікотинову залежність тепер продають у новій обгортці: це яскраві високотехнологічні ґаджети, ароматизовані стіки, «менш шкідливі» бездимні нікотинові подушечки. Це не свідомий вибір споживача, а цинічна стратегія формування залежності з раннього віку. Нові формати — спроба залучити якомога молодших, щоб забезпечити довгострокові прибутки за рахунок здоров’я українців.
Полювання тютюнових гігантів на українських дітей перестає бути просто медичною проблемою, сьогодні це питання національної стійкості. Тож пояснюємо, як саме тютюнові компанії адаптують маркетинг та виробництво під дітей і молодь й чому державне регулювання є ключовим інструментом захисту.
Хто на гачку: що каже українська статистика
Дані досліджень доводять: тютюновий ринок в Україні зростає не через те, що дорослі курці переходять на «менш шкідливі» альтернативи — індустрія цинічно вербує нове, молодше покоління споживачів.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), більшість нинішніх курців вперше спробували тютюн до 18 років — залежність не формується у дорослому віці, вона починається з підліткового експерименту.
В Україні тютюнові вироби вживають 29% дорослих, 24% — щодня. Але серед молоді віком 18–29 років споживачами є вже 45%! Тобто молодь стає ключовим фінансовим донором нікотинового ринку.
Рівень щоденного вживання нових продуктів серед молоді критично перевищує показники дорослого населення:
| Щоденне вживання | ТВЕН
(тютюнові вироби для нагрівання) |
Е-сигарети | Нікотинові снюси | Традиційні
тютюнові вироби (сигарети, сигарили, курильні трубки) |
| Молодь 18-29 років | 9% | 20% | 4% | 18% |
| Доросле населення від 18 років | 3% | 5% | 1% | 19% |
| Діти 13-15 років | 7% | 20% | 3% | 14,4% |
Окреме занепокоєння викликає міксування продуктів. Близько 20% серед дорослих споживачів тютюну та нікотину поєднують два і більше нікотинових формати. Серед молодих споживачів (18–29 років) цей показник злітає до 36%. Таке мультивживання створює ризик надходження в організм неконтрольованих великих доз нікотину, що посилює залежність і негативно впливає на нервову систему.
Нікотинові снюси в Україні досі не врегульовані належним чином — їх продають дітям без обмежень.
Анатомія обману: як реклама таргетує молодь
Тютюнова індустрія потребує постійного притоку «нової крові», бо частина старих споживачів відмовляється від куріння або помирає від його наслідків. Ранній старт вживання нікотину серед молодого покоління — не випадковість, а результат високої концентрації реклами, з якою діти та молодь стикаються щодня.
За даними досліджень, 66% молоді віком 18–29 років контактують із рекламою тютюнових та нікотинових виробів, тоді як серед усього населення цей показник — лише 35%. Найчастіше реклама знаходить підлітків у місцях продажу (26%), через цифрову рекламу (11%) та приховані інтеграції в соцмережах і в інфлюенсерів (11%).
За даними Глобального опитування молоді щодо тютюну (GYTS 2023), майже половина підлітків регулярно бачать рекламу в магазинах і кіосках, де вейпи та стіки викладені на рівні очей.
Майже половина дітей заявляють про легку доступність цих товарів, попри вікові заборони. Крім того, тютюнові корпорації перетворюють дітей на свої живі білборди — 8% підлітків мають предмети, одяг чи аксесуари з логотипами тютюнових брендів.
Пастки тютюнової індустрії
Тютюнова індустрія детально вивчає свою цільову аудиторію через маркетингові дослідження: її вподобання, мрії, страхи та «слабкі точки». Також компанії збирають інформацію про користувачів через додатки, реєстрації електронних пристроїв, опитування та акції з бонусами. Вони маніпулюють і намагаються продати не тютюновий чи нікотиновий виріб, а «емоцію», «стиль життя», відчуття «дорослості», «успіху» та приналежності до «своїх». Саме тому реклама використовує молодіжну естетику, яскравий дизайн і образи привабливих, впевнених, стильних людей.
Для кожної групи нових виробів розроблена окрема маніпулятивна стратегія. Ось деякі з них:
- Ароматизатори: маскують неприємний смак тютюну
Тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕНи) або так звані стіки просувають як «сучасну» та нібито «менш шкідливу» альтернативу сигаретам. Фруктові, ягідні, ментолові ароматизатори зменшують відчуття подразнення в горлі, що може сприяти частішому та глибшому затягуванню. Ці добавки знижують психологічний бар’єр, створюють ілюзію «безпеки» і підштовхують дітей та молодь експериментувати. Як результат 81% молодих споживачів тютюнових стіків вживають їх лише з ароматичними добавками. Водночас самі ароматизатори можуть мати негативні наслідки для здоров’я.
- Нікотинові снюси: роблять залежність «невидимою»
Нікотинові снюси/паучі (подушечки) маркетологи просувають через «невидимість»: без диму та запаху їх можна вживати просто під час уроків, приховуючи це від батьків і вчителів. Та ці вироби можуть містити екстремально високі дози нікотину.
У 2025 році їхню рекламу помічали вже 21% населення та майже 48% молоді, що на 51,5% більше, ніж роком раніше.
- «Інновація» і яскравий дизайн: роблять нікотин модним
«Сучасні», «інноваційні гаджети», «зручний» і яскравий дизайн»: саме так тютюнові компанії просувають нові нікотинові та тютюнові вироби, намагаючись привернути увагу, сформувати у молоді відчуття технологічності, прогресивності та безпечності таких продуктів.
Безпечних тютюнових і нікотинових виробів не існує
Підлітковий мозок ще формується, саме тому діти та молодь особливо вразливі до нікотину. У такому віці залежність може виникати дуже швидко, а ризик залишитися залежним на роки зростає в рази.
Нікотин може негативно впливати на розвиток мозку, пам’ять, концентрацію та емоційний стан, посилювати тривожність, шкодити серцю та судинам. У майбутньому це означає вищі ризики серйозних хвороб.
ВООЗ наголошує: безпечних тютюнових та нікотинових виробів не існує.
Захистити українських дітей на рівні закону
Єдиним дієвим способом зупинити системне полювання є державне регулювання відповідно до європейських практик. У Верховній Раді вирішується доля двох ключових законопроєктів:
- ️ №12091 — передбачає повну заборону ароматизованих тютюнових виробів для нагрівання (стіків).
- ️ №14110-д — забороняє продаж снюсів неповнолітнім, встановлює граничний вміст нікотину на порцію, обмежує маркетинг і запроваджує медичні попередження на 65% упаковки.
Ухвалення цих законів сприятиме зниженню рівня вживання тютюну, скороченню тягаря хвороб і зменшенню передчасної смертності — і відповідає євроінтеграційним зобов’язанням України.
Українські діти та молодь — це потенціал і майбутнє країни, а не ресурс для збагачення тютюнових корпорацій.
Закликаємо народних депутатів ухвалити законопроєкти №12091 й №14110-д і захистити українських дітей та молодь від нікотинових маніпуляцій. А кожного та кожну з вас просимо викривати приховану рекламу, протидіяти нормалізації куріння та захищати право дітей на здорове і вільне від тютюнового диму майбутнє.