39м. Київ, 16 червня 2016 року: З початку року Україна отримала рекордні надходження до Державного бюджету від акцизів на тютюнові вироби, а саме: 12,9 мільярдів гривень, що на 62% або майже на 5 мільярдів гривень більше, ніж в січні-травні 2015 року.
Про це йшлося на засіданні круглого столу під назвою «Покращення громадського здоров’я та економічні вигоди від наближення акцизів на тютюнові вироби в Україні до рівня країн ЄС».
Метою заходу, який відбувся у Представництві Світового банку та який організували спільно з Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Українським центром контролю над тютюном та ГО «Життя», було налагодити діалог між парламентом, урядом та міжнародними організаціями щодо питання підвищення податків на тютюнові вироби в контексті євроінтеграції та захисту здоров’я населення України.
На думку присутніх експертів, виконання Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (Стаття 352) передбачають щорічне зростання ставок акцизів на регулярній основі із врахуванням рівня інфляції та доходів населення. Відповідно до євроінтеграційних зобов’язань, Україна має підвищити специфічну ставку акцизу на сигарети до 90 євро за 1000 штук. А станом на сьогодні цей показник складає 425,75 гривні, або 15 євро.
Із 1 січня 2016 р. в Україні підвищили специфічний акциз на сигарети на 40%, а адвалерний – на 20%.
Питання політики оподаткування тютюнових виробів обговорювалися за участі представників Міністерства охорони здоров’я, Міністерства фінансів, Комітетів Верховної Ради України, радників народних депутатів, представників міжнародних організацій та НУО.
Учасники дійшли згоди у тому, що політика оподаткування тютюнових та алкогольних виробів має враховувати кращі світові практики, сприяти зменшенню нелегального ввозу та вивозу сигарет та зменшенню вживання тютюну.
«Чому податки на тютюн мають бути високими та надалі рости? Для цього є два основні мотиви. По-перше, щоб знизити поширеність паління серед населення через зниження економічної доступності тютюну. По-друге, для підвищення податків у сфері, яка найменше вплине на економіку; альтернативою підвищення податку на тютюн може бути збільшення податків на заробітну платню, інвестиції або загальні витрати, що негативно вплине на розвиток економіки» – відзначив Патрісіо Маркес, провідний спеціаліст Світового банку з охорони здоров’я. «Отримані додаткові ресурси від збільшення акцизів на тютюн можуть бути використані для пріоритетних програм в охороні здоров’я, наприклад, лікування онкологічних захворювань»
У своєму звіті «Контроль за тютюном у світі: Пріоритети в галузі розвитку», або англ. мовою: Global tobacco control: a development priority for the World Bank Group, 2015, Світовий банк зазначає, що вживання тютюну є значною перешкодою для розвитку по всьому світу. Пов’язані з курінням хвороби створюють важкий економічній тягар для країн і коштують мільярди доларів щороку. Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує, що підвищення акцизів на тютюнові вироби є ефективним інструментом зменшення поширеності куріння та наповнення бюджету держави.
Попередній досвід України свідчить, що впродовж 2008 – 2016 рр. середня ставка акцизу на пачку сигарет в Україні зросла в 14 разів, завдяки чому надходження до Держбюджету зросли з 3,5 млрд грн у 2008 р. до 22,2 млрд грн у 2015 р. при скороченні обсягів продажу з 125 мільярдів до 73 мільярдів сигарет та зменшенні поширеності куріння в Україні (серед осіб старше 12 років, за даними Державної служби статистики) з 25,6% (2006 р.) до 18,4% (2015 р.).
Контактна інформація:
Сергій Гриценко, Менеджер зі зв’язків із ЗМІ в Представництві Світового банку: 044-490.66.71 – sgrytsenko@worldbank.org
Про Групу Світового банку
Група Світового банку належить до найбільших у світі джерел фінансування і знань для країн, що розвиваються. Вона складається з п’яти тісно пов’язаних між собою установ, а саме: Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародної асоціації розвитку (МАР) – ці дві установи утворюють Світовий банк; Міжнародної фінансової корпорації (МФК); Багатостороннього агентства з гарантування інвестицій (БАГІ) та Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС). Кожна з цих установ відіграє певну визначену роль у боротьбі з бідністю та поліпшенні якості життя населення країн, що розвиваються. Для одержання детальнішої інформації відвідайте, будь ласка: www.worldbank.org, www.miga.org та www.ifc.org.
Оксана Тотовицька, Медіа-менеджер, Громадська організація «Центр громадянського представництва «Життя», oksana@center-life.org